Стрес-шопінг та порушення харчової поведінки – це, свого роду, зворотна сторона масштабної війни, яка триває в Україні. Після початку повномасштабної агресії з боку Росії громадяни країни опинилися у стані постійної тривоги та емоційного виснаження. У спробі впоратися з негативними переживаннями люди шукають розраду у доступних способах отримання задоволення: хтось витрачає гроші на імпульсивні покупки, часто не потребуючи їх, інші ж заспокоюють страх, споживаючи солодощі. Чому мозок вимагає таких швидких «дофамінових ін’єкцій», яку загрозу несуть ці звички у довгостроковій перспективі і як позбутися цього порочного кола – розповідає кореспондентка Олена Логінова.
Активний шопінг і неконтрольоване захоплення їжею як механізми подолання стресу
У пошуках полегшення багато людей помічають у себе бажання вживати солодощі чи випічку:
- «Тягне на щось солодке, випічку»
- «Тортики, вафлі, цукерки – трохи всього»
Такі звички з’являються як спроба впоратися з тривожністю, що виникає у складних умовах війни.
Аналітика фахівців
Тетяна Лакуста, лікар-дієтолог, зазначає, що значно зросла кількість людей, які переїдають, під впливом постійних повітряних тривог, активних обстрілів та надмірного потоку негативних новин. Емоційне виснаження сьогодні стало невід’ємним елементом повсякдення українців.
Анна Волянська, психологиня, звертає увагу на драматичний зріст випадків звернень за психологічною допомогою:
- проблеми зі сном,
- підвищена тривожність,
- ознаки депресії,
- діагнози посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
Українці у таких умовах шукають різні способи відволікання і покращення настрою.
Варіанти психологічної підтримки та активності
- Більше рухатися,
- Займатися роботою,
- Допомагати Збройним силам та оточуючим.
Одним із поширених способів зняття стресу стає інтенсивний шопінг, який, за словами експертів, допомагає боротися з тривожністю і пригніченістю.
«Це особливе задоволення – ходити магазинами, вибирати речі, приміряти і купувати, у ці моменти ніби відволікаєшся та забуваєш про все», – відзначає Олена Логінова.
Анастасія Широка, психологиня та експертка з психічного здоров’я, пояснює:
- Під час покупок людина отримує задоволення,
- Це задоволення пов’язане із викидом дофаміну в мозку і системою винагороди,
- Інтенсивніше відчуття радості виникає не під час самої покупки, а в процесі планування і очікування її здійснення.
Однак, шопінг стає безпечним лише за умови контролю власної поведінки.
Анна Волянська додає, що неконтрольований шопінг може призводити до формування адикцій – психологічної залежності від процесу купівлі. Вона також зазначає, що разом із цим виникають негативні емоції:
- почуття провини,
- сором,
- самокритика через втрату контролю.
Окрім фінансових витрат, не кожен може дозволити собі лікувати стрес шопінгом. Натомість існує інший доступний засіб, що часто стає причиною справжніх проблем – це «заїдання» стресу солодощами.
Емоційне харчування: небезпеки та виклики
Солодкі продукти, такі як торти, тістечка, цукерки, шоколад, стають особливо привабливими під час емоційних навантажень і переживань. Чим більше споживається, тим сильніше виникає відчуття полегшення.
На перший погляд, це здається нешкідливим – іноді можна собі дозволити зайве, якщо душа просить. Однак, фахівці попереджають: це один з найризикованіших способів боротьби з пригніченістю та депресивними станами, що може призвести до розвитку розладів харчової поведінки.
Про власний досвід з таким захворюванням розповідає киянка Віра Миколаївна. Після пережитого сильного стресу під час ворожої атаки на Київ, коли в сусідньому будинку стався вибух, жінка впала у психологічний стан, що супроводжувався втратою апетиту.
«Я, хоч і відношусь філософськи до всього, але тоді мене накрило повністю…» – ділиться Віра.
Після цього у неї розвинулася нервова анорексія:
«Бажання їсти було, але виникала нудота, що не давала харчуватись».
Згодом вона перейшла до протилежної крайності:
«Я знайшла свої ліки в їжі солодкого: багато печива, шоколаду, пряників, що допомогло мені одужати, але призвело до збільшення маси тіла. Тепер намагаюся повернутися у форму».
Разом із цим у Віри з’явилося почуття провини через втрату контролю над харчуванням. Зараз жінка прагне відмовитися від шкідливих звичок і збільшити фізичні навантаження.
Поширеність розладів харчової поведінки в Україні
За офіційними даними, кількість випадків порушень харчової поведінки в Україні після початку повномасштабного вторгнення зросла щонайменше у чотири рази, розповідає Тетяна Лакуста — директорка клініки, яка спеціалізується на корекції таких розладів.
Проблеми з харчуванням зачіпають як дорослих, так і підлітків. Основний акцент робиться на переїданні, хоча фіксуються і протилежні випадки.
- У підлітковому віці зросла кількість важких форм анорексії та булімії,
- Лише приблизно кожен третій український підліток має симптоми розладів харчової поведінки.
Це серйозне захворювання, яке може суттєво впливати як на фізичне, так і на психічне здоров’я, а анорексія є другою за смертністю психіатричною хворобою загалом.
Пояснення причин та механізмів «заїдання» стресу
Ілюзія контролю над життям та самопідтримка, а також швидке відчуття задоволення, яке забезпечує гормон дофамін, пояснюють, чому люди так тягнуться до їжі в періоди стресу і хвилювань.
Однак, ефект заспокоєння нетривалий.
Як пояснює Тетяна Лакуста, це не самонавіювання:
- Дослідження підтверджують, що при споживанні певних продуктів і протягом 3-4 хвилин після цього виникає відчуття заспокоєння і задоволення,
- При цьому мозок швидко призвичаєвається до цієї дії і починає постійно вимагати повторення у вразливі моменти.
На цьому позитивні ефекти закінчуються і починаються негативні емоційні коливання – почуття провини і самобичування.
Це класичне «замкнене коло», яке веде до погіршення стану.
Рекомендації фахівців
Тетяна Лакуста радить:
- Визнати, що розлади харчової поведінки – це справжня хвороба. Лише прийняття проблеми відкриває шлях до одужання, адже ці стани майже ніколи не минають самі по собі. Вони можуть тимчасово покращуватись або загострюватись. Відтак не слід соромитись, а шукати професійну допомогу.
- Забезпечити регулярне і збалансоване харчування.
- Допускати до раціону різноманітні продукти у помірних кількостях – ні одна їжа не має бути забороненою або споживатися в надлишку.
Особливо важливо підтримувати власні емоції та знаходити маленькі радощі у повсякденності:
- спілкування з друзями і близькими,
- прогулянки на свіжому повітрі,
- прослуховування улюбленої музики,
- перегляд цікавого контенту у соціальних мережах.
Це допомагає ефективно відволікатися і довше зберігати психоемоційний баланс.
