За даними громадської організації Gen.Ukrainian, оприлюдненими минулого року із посиланням на UNICEF, психологічна підтримка наразі потрібна приблизно 4 мільйонам дітей в Україні.
Психіка дитини під впливом війни
До 80% дітей перебувають у зоні ризику виникнення посттравматичних реакцій, що відображається на їхній поведінці, емоційному стані та сприйнятті світу. Фахівці зазначають, що проблеми з психічним здоров’ям дедалі частіше виявляються у дітей молодшого віку. Вже з дев’яти років у них можуть спостерігатися:
- апатія;
- підвищена тривожність;
- дратівливість;
- інші симптоми емоційної втоми.
Діти часто втрачають інтерес до улюблених занять, стають менш здатними до концентрації, погано запам’ятовують нову інформацію та мають труднощі з навчанням. Крім цього, вони переживають різкі перепади настрою без видимих причин. Серед найпоширеніших проявів психологи також виділяють:
- порушення сну;
- нічні кошмари;
- небажання спілкуватися з оточенням;
- погіршення пам’яті.
Однією з ключових причин погіршення психологічного самопочуття є постійний стрес, викликаний війною. Повітряні тривоги, вибухи, перебування в укриттях і безперервне очікування небезпеки стали звичайною реальністю для багатьох дітей, через що їхня психіка перебуває в постійній напрузі. Важливим чинником є також емоційний стан дорослих, які перебувають поруч.
Як підтримати дітей у боротьбі зі стресом?
Психологи наголошують, що діти тонко відчувають емоції батьків і часто переймають їхню тривогу. Тому дорослим надзвичайно важливо зберігати спокій і заздалегідь пояснити дитині чіткий алгоритм дій під час повітряної тривоги, особливо якщо вона може залишатися вдома сама.
Основні рекомендації щодо поведінки дітей під час сигналу повітряної тривоги:
- Без зволікань реагувати на сирену.
- Після звуку сигналу одразу йти до укриття, не чекаючи дзвінка або повідомлення від батьків.
- Якщо дістатися укриття неможливо — дотримуватися правила «двох стін».
- Не залишатися біля вікон та на відкритих просторах, навіть якщо на зовнішній вигляд ситуація здається безпечною.
Для старших дітей психологи радять проходити навчання з домедичної допомоги, де вони опановують базові навички, здатні врятувати життя:
- зупинка сильної кровотечі прямим тиском на рану;
- правильне накладання турнікета.
Водночас варто враховувати вік дитини:
- Діти до 10–12 років, як правило, не мають достатньої фізичної сили для правильного накладання турнікета, тому навчання фокусують на прямому тиску на рану.
- Підлітки 12–14 років уже можуть опанувати техніку накладання турнікета.
Фахівці наполегливо радять здобувати ці знання виключно на офіційних курсах, а не з неперевірених відео чи матеріалів в Інтернеті.
"Навички з домедичної допомоги допомагають знизити рівень паніки, адже дитина має зрозумілий алгоритм дій, що зменшує ризик заціпеніння, хаотичних рухів і помилкових рішень у критичних ситуаціях", — зазначає інструктор з домедичної допомоги компанії SICH Олег Лелякін.
Крім того, для надання першої допомоги варто заздалегідь укомплектувати домашню аптечку. Вона має бути компактною, але містити необхідні засоби для контролю кровотечі і базових домедичних заходів:
- турнікет для зупинки масивної кровотечі;
- гемостатичний бинт для тампонування ран;
- бандаж (тиснучу пов’язку) для фіксації кровотечі;
- медичні рукавички для безпечного надання допомоги;
- ножиці для швидкого розрізання одягу та доступу до поранення;
- маркер для фіксації часу накладання турнікета.
"Рекомендується мати кілька турнікетів для власної безпеки. Вони можуть допомогти як під час сильної кровотечі, так і при опинянні під завалами після ворожої атаки", — додає Олег Лелякін.
Під час повітряної тривоги або вибухів діти насамперед орієнтуються на поведінку дорослих. Тому батькам важливо зберігати спокій і демонструвати контроль над ситуацією. Психологи радять:
- опуститися до рівня очей дитини;
- взяти її за руку або обійняти, для відновлення відчуття безпеки;
- говорити спокійним і впевненим голосом простими словами, наприклад:
«Я поруч. Ми знаємо, що робити. Тепер ідемо в безпечне місце».
Чіткі вказівки допомагають дитині зосередитися на конкретних діях і не піддаватися страху.
Якщо дитина сильно налякана або панікує, можуть допомогти:
- техніки заземлення;
- дихальні вправи, наприклад, уповільнене глибоке дихання дорослого, яке дитина інтуїтивно повторює;
- вправа «5-4-3-2-1», що сприяє переключенню уваги. Дитина знаходить:
- п’ять предметів одного кольору,
- чує три різних звуки,
- доторкається до двох різних поверхонь.
Такий комплекс допомагає відволіктися від паніки та повернутися до реальності.
Щоб дитячий організм легше сприймав гучні звуки під час обстрілів, психологи рекомендують роз’яснювати їхню природу. Наприклад, можна пояснити, що вибухи пов’язані з роботою українських воїнів, які нейтралізують загрозу. Водночас важливо не применшувати емоцій дитини і не вимагати від неї «не боятися». Підтримка у вигляді обіймів і слів розуміння — це ефективні способи допомогти дитині:
«Тобі страшно, і це нормально. Я поруч, ми разом».
П’ятий рік повномасштабної війни кардинально змінює дитинство тисяч українських дітей, у яких повітряні тривоги та відчуття загрози стали повсякденністю. Водночас саме дорослі здатні допомогти їм відчути себе більш впевнено через спокійні дії, зрозумілі правила та чіткі алгоритми поведінки. Одним із ключових елементів психологічної стійкості дитини в сучасних умовах є впевненість у тому, як діяти у небезпечній ситуації навіть без присутності батьків поруч.
