Союзники президента Росії Володимира Путіна дедалі частіше демонструють ознаки ревізії своїх поглядів на тлі успішних українських ударів по Москві, повідомляє видання The Hill. За оцінками експертів, це пов’язано з наростаючими сумнівами щодо здатності Росії добиватися позитивних результатів на фронті та ефективно захищати власну територію від атак.
Останні тижні виявилися особливо невдалими для російського керівництва. За словами аналітиків, втрати російської армії невпинно зростають, тим часом Україна посилює тиск на окупований Крим. У публікації наводиться заява колишнього командувача Центрального командування Збройних сил США Девіда Петреуса: «Україна, можливо, зможе ізолювати лінію фронту, а також Крим… Це надзвичайно вражає».
Особливу увагу автори приділяють атакам українських дронів на територію Росії. Зокрема, під час Петербурзького міжнародного економічного форуму 2026 року безпілотники здійснили удари по нафтовому терміналу в Санкт-Петербурзі та військово-морській базі в Кронштадті. Експерти вважають, що такі дії завдали Кремлю значного репутаційного удару.
Після цих інцидентів президент України Володимир Зеленський 4 червня звернувся до Володимира Путіна з відкритим листом, у якому запропонував:
1. Негайне припинення вогню вздовж чинної лінії фронту.
2. Проведення особистої зустрічі в третій країні для досягнення миру.
У листі Зеленський також попередив Кремль про наслідки затягування війни, зазначивши: «Коли Росія втомиться, настануть зміни». Проте російський лідер відкинув запропоновані умови та застереження.
Невдовзі після цього українські безпілотники знову зламали систему російської протиповітряної оборони і атакували нафтопереробний завод у Москві, який експлуатує компанія «Газпром нафта». Президент Зеленський охарактеризував цей удар як «справедливу відповідь на російські атаки та затягування війни Кремлем».
У цьому контексті самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко демонструє дедалі більш обережну позицію. Незважаючи на офіційні заяви про продовження військового співробітництва з Росією, він останнім часом опирається відправці білоруських військ для участі у війні проти України і публічно визнає вразливість своєї країни перед потенційною відповіддю Києва.
Аналітики роблять висновок, що невдачі на фронті та удари по російських стратегічних об’єктах вже призводять до переосмислення ситуації найближчими союзниками Путіна. Вони зауважують: «Навіть Лукашенко відчуває, що його сюзерен опинився у скрутному становищі. Путін більше не може захистити небо над своєю країною і не буде стояти на захисті своїх союзників. Він пройшов шлях від демонстрації сили та впливу до образу дідуся, який ховається у своєму бункері».
У ніч на 20 червня Сили оборони України завдали низку точних ударів по російських військових об’єктах. Серед ключових цілей був міст у районі Генічеська, який окупанти використовують для перекидання техніки та забезпечення військ між окупованим Кримом і південним фронтом.
Також у російському Таганрозі було пошкоджено електропідстанцію, що живила оборонне підприємство «Атлант-Аеро». Це призвело до тимчасового припинення роботи виробничих ліній, пов’язаних із виготовленням безпілотних літальних апаратів.
У тимчасово окупованому Криму після нічної атаки виникли пожежі на кількох енергетичних та інфраструктурних об’єктах, зокрема:
– На Таврійській тепловій електростанції (ТЕС).
– На газових об’єктах у різних районах півострова.
Такі події підкреслюють наростаючий тиск з боку України на стратегічні пункти противника, що значно впливає на ситуацію в регіоні.
