Повномасштабна війна докорінно змінила звуковий ландшафт наших міст, залишивши в повсякденності сирени повітряної тривоги, віддалені вибухи та постійний, тривожний супровід новин. Але існує ще один, менш помітний шум — внутрішній шторм у душах наших дітей, що часто залишається поза увагою дорослих, надто зайнятих власними турботами. Діти далеко не завжди можуть відкрито висловити свої почуття страху чи безвиході, натомість вони замкнуться в собі, проявляють нетипову агресивність або раптово змінюють поведінку.
У такій ситуації особливо важливо вчасно помічати тривожні сигнали, що відображають загрози для ментального та психологічного добробуту дітей. Саме завданню налагодження системи допомоги і підтримки духу дітей в умовах війни присвячено адвокаційний проєкт “Підтримка ментального здоров’я дітей в умовах війни”. Ініціативу започаткувала психологиня і соціальна менеджерка Центру життєстійкості, модераторка кіноклубу медіапросвіти Docudays UA Христина Гаталяк. Вона об’єднала психологічні методики, документальне кіно з колекції Мережі DOCU/CLUB і розробила комплексну програму для психологічної підтримки дітей, їхніх батьків та педагогів Львова.
Христина Гаталяк, працюючи безпосередньо з дітьми та дорослими в Центрі життєстійкості, сформувала свою ініціативу на основі практичного досвіду. Разом із колегами вона відвідала численні школи, спілкувалася з учнями, батьками й учителями. Те, що вони побачили, викликало серйозне занепокоєння: за умов постійного стресу війни багатьом бракує базових навичок самодопомоги.
За словами Христини Гаталяк, дивно, що попри велику кількість доступної інформації про психічне здоров’я, багато людей не мають навіть елементарних умінь, які допомогли б їм справлятися зі стресом:
– відсутність базових технік роботи з диханням;
– нерозуміння особливостей роботи з тілом у критичних ситуаціях.
Окрім того, через брак роз’яснень дорослі часто неправильно інтерпретують природні психологічні процеси, зокрема вікові кризи підлітків, що посилюються хронічним стресом війни. Багато батьків були шоковані, дізнавшись, що спалахи негативної поведінки дітей — це не вияв поганого характеру чи примх, а нормальна реакція на ненормальні умови, яка пов’язана з гормональними і психологічними змінами.
Особливе навантаження відчувають вчителі, адже вони перебувають на передовій емоційного захисту школярів. Окрім навчання, їм доводиться:
– заспокоювати дітей під час тривог;
– виводити учнів з апатії;
– керувати власним вигоранням.
Це значно перевантажує педагогів, які потребують доступної, практичної і нефахової інформації.
Важливу роль у створенні цієї програми зіграло документальне кіно Мережі кіноклубів DOCU/CLUB, яке стало важливим посередником між складною психологічною теорією і життєвим досвідом аудиторії. Покази стрічок про стосунки між батьками і дітьми, учнями та вчителями, супроводжувані живим обговоренням, створили безпечний простір для учасників, де вони могли відкрито поділитися своїми почуттями.
Команда на чолі з Христиною Гаталяк організувала унікальну освітню програму для класних керівників, яку відрізняв нетиповий підхід:
– навчання проходило в невеликих, затишних групах неподалік шкіл;
– формат базувався на спілкуванні за принципом «рівний рівному»;
– замість формальних лекцій пропонувалися практичні вправи для роботи з дітьми під час уроків (тілесні практики, дихальні техніки).
Такий підхід отримав високу оцінку вчителів, оскільки дозволив не лише повторити відомі їм факти, але й чітко сфокусувати увагу на важливих моментах — вчасно розпізнавати психологічні травми і оперативно підтримувати дітей.
Підкреслюється, що хоча у школах і є психологи, їхня кількість надзвичайно обмежена — на тисячу учнів припадає лише один спеціаліст. Тому стратегічно обрано напрямок підготовки саме класних керівників, які щоденно взаємодіють з учнями і батьками, можуть відслідковувати динаміку поведінки дітей та надавати першу психологічну допомогу.
Пілотний проєкт охопив класних керівників із шести львівських шкіл. За підсумками Центр розвитку педагогічних працівників Львова ухвалив рішення впроваджувати програму для всієї міської мережі навчальних закладів. Такий крок має важливе стратегічне значення, бо школа — це своєрідна мікромодель суспільства, де стабілізація психоемоційного стану вчителів і дітей створює позитивний ланцюг, що поширюється і в родинах.
Своєчасна психологічна підтримка у дитячому віці допомагає запобігати розвитку глибинних депресій, тривожних станів та соціальної дезадаптації в майбутньому.
Команда, очолювана Христиною Гаталяк, планує не зупинятися на досягнутому. Успішний запуск у шести школах став надійним фундаментом для масштабування:
– методичні матеріали та психоедукативні підходи планують інтегрувати у систему підготовки й підвищення кваліфікації педагогів усього міста;
– створять мережу амбасадорів ментального здоров’я серед учителів, які передаватимуть практичні навички колегам у інших навчальних закладах;
– розроблена програма готова стати орієнтиром і для інших регіонів України, які шукають ефективні інструменти підтримки психоемоційного стану дітей.
Проєкт “Підтримка ментального здоров’я дітей в умовах війни”, реалізований львівськими експертами, демонструє, що допомога дітям і дорослим у подоланні емоційного напруження можлива навіть без значних фінансових ресурсів. Іноді достатньо зібратися разом, показати документальний фільм і розпочати щиру розмову — на рівних, без осуду та з повагою до болю інших.
Авторка: Ольга Бабчук, журналістка
Матеріали: Маринюк Андрій
