Світла пам’ять захисникам Кіровоградщини: тривожний серпень 2026 року
Прощання з Євгенієм Ліснічуком: молодий герой із Гайворонщини
Євгеній Ліснічук з’явився на світ 1 червня 2006 року у мальовничому селі Мощене, де провів дитинство і юність. Після навчання в місцевій філії Хащуватського ліцею він здобув професію водія-тракториста у Гайворонському професійному аграрному ліцеї. Певний час Євгеній працював на лісозаготівлі, освоюючи ремесло і загартовуючи характер.
16 грудня 2025 року молодий чоловік вступив до лав захисників України. Після служби зі спеціальним навчанням і отримання необхідних сертифікатів із підготовки операторів безпілотних літальних апаратів, він впевнено взявся за службу в складі 63-ї окремої механізованої бригади.
Прагнучи захищати Батьківщину, Євгеній зник безвісти з 26 липня 2026 року. На жаль, пізніше стало відомо, що він загинув у результаті атаки російського FPV-дрона.
Прощання з Євгенієм Ліснічуком. Гайворонська громада, 19 серпня 2026 року. Facebook/Гайворонська міська рада
Поховали Євгенія у рідному селі з усіма військовими почестями. Родина і громада висловили глибоку шану та повагу герою. Відомо, що його брат теж мужньо боронить Україну.
Пам’ять про Анатолія Довгопола: вірність і служба з Онуфріївки
Анатолій Довгопол з’явився на світ 2 лютого 1968 року в смт Онуфріївка. Тут він закінчив школу, а згодом опанував професію токаря у Кременчуцькому професійно-технічному училищі №26. Після навчання повернувся до рідного селища, де віддано працював і жив звичайним життям.
Коли країна потребувала захисників, Анатолій вступив до 73-го окремого батальйону територіальної оборони. Служив головним сержантом, стрільцем, виконуючи обов’язки з максимальною відданістю та відповідальністю.
15 листопада 2024 року обірвався зв’язок із захисником. Для рідних це початок страшної невідомості — повідомлення про його зникнення безвісти.
Прощання з Анатолієм Довгополом. Онуфріївська громада, 19 серпня 2026 року. Facebook/Онуфріївська селищна рада
Тільки 12 серпня 2026 року надійшло страшне підтвердження — Анатолій загинув у листопаді 2024 року на території Суджанського району Курської області. Громада із сумом і шаною провела його в останню путь.
Сергій Антоненко — муляр, будівельник і захисник з Олександрії
Сергій Антоненко народився 17 жовтня 1982 року в місті Олександрія. Він пройшов навчання у школі №9, потім опанував професію водія-автокранівника у ПТУ №31, а згодом здобув кваліфікацію муляра-штукатура у ПТУ №13. Речниця міської ради Юлія Марюхно розповіла, що Сергій мав різносторонній досвід роботи, зокрема у будівельній сфері.
Почавши трудовий шлях на Костянтинівському розрізі, він працював кранівником, потім розвивав професійні навички у будівництві. У 2011 році Сергій створив сім’ю, виховуючи разом із дружиною трьох дітей: доньку й двох синів.
З початком широкомасштабного вторгнення Росії добровільно долучився до допомоги військовим, ремонтував автомобілі для потреб армії. Загинув 8 травня 2025 року під час бойових дій у Краматорському районі Донецької області.
Поховання захисника відбулося на центральному кладовищі міста Олександрія, де він залишив світлу пам’ять у серцях рідних і земляків.
