Українське суспільство демонструє різноманіття думок щодо питання свободи критики влади в умовах війни. За результатами соціологічного дослідження, яке проводилося на замовлення «Слово і діло» з 25 по 30 квітня 2026 року методом онлайн-опитування, 45% респондентів підтримують повну свободу критики як важливий механізм контролю над діяльністю влади. Інші учасники дослідження або виступають проти такої свободи, або ж схиляються до її часткового обмеження.
Дослідження базується на репрезентативній вибірці з 1200 користувачів інтернету віком від 18 років і старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій. Статистична похибка з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89%. Опитування проводилося на платформі «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Основні результати свідчать про такі позиції респондентів:
- 45% виступають за повне повернення свободи критики влади, аргументуючи це необхідністю підзвітності уряду навіть у воєнних умовах, що сприяє контролю ефективності управлінських рішень і запобіганню зловживанням.
- 21% вважають, що критика у нинішній ситуації може поглиблювати внутрішні суперечності та призводити до роз’єднання суспільства, тому її слід обмежувати або зовсім відмовитися від неї.
- 16% підтримують часткову свободу критики, переважно зосереджуючись на економічних і соціальних темах без публічного обговорення питань, пов’язаних з обороною та безпекою країни.
- 18% респондентів не визначилися зі своєю позицією.
Варто зазначити, що серед відповідей існують значні відмінності за ознаками статі, віку та регіону проживання:
- Чоловіки частіше, ніж жінки, підтримують повну свободу критики — 54% проти середнього показника 45%. У свою чергу, жінки частіше вважають критику фактором суспільного роз’єднання (26% проти 21%) і майже в 1,5 рази частіше не визначаються з відповіддю (21% проти 13% серед чоловіків).
- За віковим розподілом підтримка свободи критики зростає з віком:
- Найвищий рівень підтримки зафіксовано серед осіб віком 55 років і старше — 48%. Ця група є найбільш визначеною: лише 9% обрали варіант «важко відповісти».
- Серед молоді 18–29 років рівень підтримки нижчий — 39%, при цьому частка невизначених відповідей рекордно висока — 28%.
- За територіальним принципом:
- Найбільший попит на повернення свободи критики спостерігається в Києві — 62%, що значно перевищує загальний середній показник.
- Південні регіони також демонструють підвищену підтримку свободи висловлення критичних зауважень і одночасно мають найнижчий рівень побоювань щодо можливого роз’єднання суспільства (12% при середньому по країні 21%).
- У центральних областях підтримка цієї позиції дещо нижча за середній рівень.
Додатково в дослідженні уточнюється ставлення громадян до інших актуальних питань, пов’язаних із воєнним часом:
- Понад половина українців (56,5%) підтримують ідею відновлення смертної кари за державну зраду та пособництво в терористичних актах у воєнний період. Опонентів цієї ініціативи менше — 24,5%.
- Кожен п’ятий громадянин розглядає ухилення від сплати податків і діяльність у «тіні» під час війни як мародерство.
- Ставлення до тіньової економіки поділилося: частина респондентів засуджує її, тоді як майже 40% виправдовують.
Для оперативного отримання найактуальнішої та ексклюзивної інформації «Слово і діло» пропонує підписатися на свій Telegram-канал. Крім того, редакція проводить візуальний аналітичний супровід у Telegram-каналі Pics&Maps, де публікуються карти та ілюстрації, що ілюструють суспільно важливі тенденції та події.
Підписатися на офіційний Telegram-канал «Слово і діло» можна за посиланням: t.me/slovo_i_dilo.
Це дозволить відстежувати найважливіші новини та аналітику у зручному форматі.
