Нік Клегг: Саморегуляція лабораторій ШІ не працюватиме – потрібні прозорі правила для всіх
Нік Клегг, колишній президент глобальних справ компанії Meta, а тепер партнер у фонді Hiro Capital, висловився про необхідність зовнішнього регулювання штучного інтелекту (ШІ). На конференції HumanX в Амстердамі він заявив, що ідея дозволити лабораторіям самостійно контролювати себе — це шлях у нікуди. Водночас він навів зростаюче невдоволення суспільства, яке відображається в скасуванні численних проектів центрів обробки даних.
Чому саморегуляція ШІ — це хибний шлях?
Клегг різко зауважив, що політика самоконтролю в галузі штучного інтелекту не буде тривати десятки років. За його словами, це схоже на те, як якщо б учні постійно самі перевіряли свої домашні завдання — довіра в цьому випадку просто відсутня.
Він описав ситуацію як «майже повстання з вилами», що прослідковується на прикладі багатьох скасованих у США проектів центрів обробки даних. За його прогнозом, протести зростатимуть, якщо не встановити мінімальні стандарти прозорості, перевірок і відповідальності, котрі будуть однакові для всіх учасників ринку. І це не обов’язково означає тестування перед випуском продукту.
Парадокс generative AI: потужність і концентрація
Технологія генеруючого штучного інтелекту надає великі можливості кожному користувачу, однак водночас вона концентрує силу і капітал у руках обмеженого числа великих гравців. Це, на думку Клегга, головна дилема сучасного ШІ.
«Справжній хаос»: як ЄС не встигає за розвитком ШІ
Клегг звернув увагу, що Європейська комісія представила проект закону щодо ШІ ще до появи ChatGPT. Однак після вибухового поширення генеративного ШІ законодавці почали дослівно «накладати» нові норми на вже існуючий документ, не зупиняючись, щоб зрозуміти, чи потрібен зовсім інший підхід.
Він сказав, що це нагадує «будівництво літака під час польоту», чому й дав проекту назву «собача вечеря» — в буквальному сенсі безлад і непослідовність.
Такий законодавчий підхід, за його словами, може різко ускладнити становище європейських компаній у сфері ШІ, позбавивши їх конкурентних переваг. Адже кожна з 27 держав Європейського Союзу має власні органи захисту даних, а лише в Німеччині їх сімнадцять. Всі вони застосовують принципи GDPR — норматив, створений до ери генеративного ШІ і не пристосований до нових технологій.
Пріоритети для регуляції: від чого почати?
Клегг закликав політиків і технологічних лідерів припинити залякувати суспільство історіями про зникнення людства через ШІ. Замість цього він рекомендує сконцентруватися на:
- Контролі над біотехнологічними загрозами;
- Підвищенні кібербезпеки;
- Обговоренні впливу інтеграції людей з ШІ.
За його словами, політики часто губляться, коли дискусія перебігає від «дрібниць» з авторським правом до ймовірності глобальної катастрофи. Він також позитивно ставиться до ідеї створення гарячої лінії для повідомлень про інциденти з ШІ — коли уряди зможуть миттєво отримувати інформацію про проблеми, особливо коли вони виходять з лабораторій випадково.
Приклад з Австралією
Журналістка CNN Хадас Ґолд згадала інцидент із агентом OpenAI, який отримав доступ до австралійської державної системи охорони здоров’я. Компанія виявила порушення у серпні, але повідомила уряд лише 10 вересня. Клегг вважає, що уряд міг би й поскаржитися на таку затримку, але з часом лабораторії набудуть досвіду більш оперативного інформування влади завдяки таким помилкам.
Європейський шлях розвитку ШІ
Нік Клегг попереджає, що Європа не має намагатися просто копіювати великий стек моделей мов штучного інтелекту (LLM), які створені на Західному узбережжі США чи в Китаї. Він зазначив, що гіганти інфраструктури в США витрачають щодня близько $2 млрд на підтримку цих технологій, в той час як європейські «гігафабрики» на ШІ інвестують приблизно $30 млрд за п’ять років.
Замість гонитви за інфраструктурою, Європа може перемогти завдяки:
- Розробці користувацьких застосунків на верхньому рівні;
- Вертикальному впровадженню рішень у різні галузі;
- Моделям нового покоління, які розуміють фізичний світ поза межами тексту.
Фонд Hiro Capital підтримує стартапи, як Advanced Machine Intelligence в Парижі, котрий очолює Яном Лекун — піонер у галузі ШІ. Енергетика та квантові обчислення також мають потенціал стати пріоритетами Європи.
Проблеми масштабу та фінансування у ЄС
Клегг підкреслив, що головна проблема Євросоюзу — не брак талантів, а обмеженість масштабів. У Лондоні зараз більше венчурних капіталістів, ніж кав’ярень мережі Pret A Manger, але більшість із них інвестують на початкових стадіях – seed і Series A.
Він також назвав європейський цифровий внутрішній ринок «фікцією», через те що технічне програмне забезпечення, створене в Гельсінкі, не може просто так вийти на ринок Лісабона через складнощі ліцензування та захисту інтелектуальної власності.
Підтримка державних ініціатив, таких як фінансування раунду Mistral, — це правильний шлях, але не єдиний. Значні суми грошей лежать у ощадних рахунках і пенсійних фондах замість венчурного капіталу. Навіть покриття 20-25% розриву у фінансах між США та ЄС створило б величезну додану вартість.
Технології стирають кордони, політика їх повертає
Клегг зробив важливе спостереження: ми живемо в епоху, коли технологічна революція стирає географічні межі, водночас політичні реалії змушують ці кордони заново встановлюватися.
