Найціннішим активом і найбільшою конкурентною перевагою України залишаються її люди, хоча країна має й інші важливі ресурси. Їхня здатність працювати в умовах кризи є унікальною у світовому масштабі, а інноваційність уже стала прикладом для багатьох країн. Водночас існують певні зауваження та пропозиції, як залучити більше фінансування для виживання під час війни та подальшого відновлення.
Ці теми обговорювали з Маттео Патроне, віцепрезидентом Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Раніше він керував Східною Європою та Кавказом у ЄБРР і відповідав за антикризове реагування банку на події в Україні.
З лютого 2022 року ЄБРР інвестував в Україну 10 мільярдів євро, що перевищує суми, надані МВФ – основним міжнародним кредитором, який слугує “якорем” інших кредитних програм. З цієї суми понад третина, 3,5 мільярда євро, спрямована в енергетичний сектор. Решта коштів інвестована у проєкти транспортної, муніципальної інфраструктури, а також в аграрний сектор і підтримку малого та середнього бізнесу — фактично, у найближче до пересічних українців середовище. Завдяки цьогорічній роботі ЄБРР має глибоке розуміння ключових секторів економіки та бізнес-клімату в Україні.
Розмова відбулася незабаром після відкриття Україною першого переговорного кластеру щодо членства в ЄС — організації, яка є акціонером ЄБРР, та напередодні міжнародної конференції з відбудови України у Гданську. Там банк разом із державним “Ощадбанком” уже підписали угоду на 510 мільйонів євро, що призначені для розширення фінансування українського бізнесу під час військового конфлікту.
Однак цю значущу подію затьмарила криза у відносинах між Києвом та Варшавою. Хоча з Маттео Патроне не торкалися політичної тематики, передконференційна атмосфера засвідчила, як стрімко і кардинально можуть змінюватися стосунки між давніми партнерами — не лише в політичній, а й в економічній площині.
Обговорення України й фінансів нерідко виходить за рамки локального контексту, охоплюючи ширший регіональний і глобальний вимір. Зокрема, одним із фактів інтересу став український аграрний сектор.
—
### АПК: взаємоповага як основа для взаємопідсилення
Згідно з результатами нового дослідження ЄБРР, внесок України у позиціонування європейського агробізнесу на світовій арені може бути надзвичайно позитивним, підтверджує Маттео Патроне.
Якщо Україні вдасться інтегруватися до Європейського Союзу, площа сільськогосподарських угідь ЄС зросте приблизно на 25%. В Україні нараховується близько 41 мільйона гектарів орних земель, тоді як в країнах ЄС цей показник становить близько 157 мільйонів гектарів.
За умови гармонійної інтеграції це може спричинити синергетичний ефект, що дозволить європейському аграрному комплексу зайняти надзвичайно конкурентну позицію у глобальному масштабі.
Проте виникають серйозні питання:
– Як узгодити підтримку європейських фермерів, які отримують мульти-мільярдні субсидії — одну з найбільших статей європейського бюджету, — із українським АПК, який без субсидій уже під час війни демонструє значні прибутки й приносить валютні надходження?
– Що робити із блокадою кордонів, організованою польськими фермерами, що призвела до обмежень українського аграрного експорту у 2023–2024 роках?
– Якою має бути реакція на заяву президента Польщі Анджея Дуди про те, що вступ України до ЄС нібито становить загрозу польському сільському господарству, — особливо враховуючи одночасне позбавлення Володимира Зеленського польського ордена?
Маттео Патроне визнає, що це одна з найделікатніших тем у процесі інтеграції України, але також підкреслює її величезний потенціал для створення доданої вартості в аграрній сфері Європи.
Впливовість українського аграрного бізнесу, що функціонує в умовах воєнного часу, справляє неабияке враження. Віце-президент ЄБРР наголошує, що абсолютно важливо поважати справедливі занепокоєння європейських фермерів.
Найважливіше — забезпечити, щоб інтеграція двох аграрних підходів:
– не шкодила європейському фермерству як галузі,
– і водночас сприяла взаємопідсиленню обох АПК.
Дискусія має торкатися не лише безпосередньо сільського господарства, а розглядати весь виробничо-промисловий комплекс — від ресурсів (машин, насіння), виробництва і переробки до зберігання, торгівлі та кінцевого використання продукту у харчовій промисловості, тваринництві, виробництві біопалива.
—
### Енергетика: справжнє диво у складних умовах
Україна, ймовірно, змушена буде пережити ще одну воєнну зиму, проте за словами Маттео Патроне, влада, державні підприємства та приватний сектор плідно працюють, щоб забезпечити домівки українців електроенергією і теплом.
Відомо, що 35% інвестицій ЄБРР в Україну з 2022 року спрямовані саме в енергетичну галузь. Спеціальний термін, який використовують працівники цієї сфери, — “вінтеризація” (від англійського слова “winter” — зима), що означає підготовку системи до холодного періоду.
Робота ведеться у двох напрямках:
1. Виробництво та генерація енергії;
2. Трансмісія й передача енергії.
Якщо все відбуватиметься за графіком, до початку зими буде введено в експлуатацію 700 МВт нових потужностей генерації, фінансованих ЄБРР, а також 400 МВт потужностей на опалення.
Разом із партнерами, зокрема Європейським інвестиційним банком і Світовим банком, ЄБРР підтримує “Укренерго” — оператора української енергосистеми. Іншим важливим напрямком є підтримка групи “Нафтогаз” щодо закупівлі газу за кордоном, необхідних в разі екстрених ситуацій.
Від осені минулого року об’єкти національної енергетичної компанії стали мішенню масштабних російських атак, спрямованих як на видобуток, так і на газотранспортні мережі та сховища. Втім, за словами віцепрезидента ЄБРР, “Нафтогаз” демонструє вражаючі результати щодо ремонту і відновлення виробничих потужностей, зокрема компресорних станцій.
Загалом ситуація значно краща, ніж передбачали кілька місяців тому, тож експерт з обережним оптимізмом дивиться на перспективу перебування країни взимку у стабільному стані з достатнім запасом міцності для забезпечення потреб домогосподарств і промисловості.
Маттео Патроне вважає, що як українські, так і іноземні підприємства, які працюють в Україні, показали справжнє диво в умовах війни. Він висловлює надію, що наступна зима для них пройде ще краще.
Через масштабні російські обстріли в Україні минулої зими сформувалася своєрідна “економіка на генераторах” — потужному, мобільному і резервному джерелі енергії, яке підтримує життєдіяльність багатьох домівок.
—
### Внутрішні виклики: корупція та управлінські реформи
У контексті великої уваги з боку міжнародних партнерів до енергетичного сектору в Україні не можна оминути питання корупційного скандалу, що вибухнув восени минулого року й торкнувся найвищих щаблів влади.
Маттео Патроне відзначає, що події останнього часу є вкрай неприємними і неприйнятними, особливо враховуючи мужність українців на фронті.
Водночас він зазначає, що для міжнародних партнерів подібні випадки стали розчаруванням, адже з 2014 року у боротьбі з корупцією спостерігалася позитивна динаміка, хоч із певними поодинокими інцидентами.
Однак той факт, що корупційний скандал був виявлений саме восени, свідчить про роботу антикорупційних механізмів в Україні.
Крім того, “Міндичгейт” підкреслив значущість реформ у системі управління (governance), які партнери України наполегливо вимагають, а Київ зобов’язався впровадити перед МВФ та ЄС як умову фінансової підтримки.
—
### Чи варто чекати допомоги чи діяти самим?
Реформа корпоративного управління, зокрема державних підприємств, є абсолютно необхідною для створення привабливого інвестиційного клімату — для внутрішніх і зовнішніх інвесторів, наголошує Маттео Патроне.
Це особливо актуально для України через розміри державного сектору — значна частина системно важливих компаній і понад 50% банківського сектору перебувають у державній власності.
Щодо виконання зобов’язань Києва по “вимогах МВФ” і ЄС, які традиційно трактуються як необхідність підвищення податків та фіскальної мобілізації, експерт зазначає:
– Фіскальна дисципліна є вкрай важливою для країни, що залежить від зовнішньої допомоги, щоб подолати бюджетний дефіцит.
– Фіскальні стимули варто вводити лише після стабілізації економічної ситуації.
– Пріоритетами є забезпечення верховенства права, спрощення бюрократії та створення рівних правил для всіх учасників ринку.
– Лише після цього податкові пільги можна розглядати як додатковий інструмент підтримки економіки.
—
### Унікальна ситуація на ринку: зацікавлення інвесторів
Що приваблює інвесторів у такій складній, зруйнованій війною країні?
Маттео Патроне підкреслює, що Україна — це великий ринок з чималим потенціалом.
Під час повоєнної реконструкції в країні є багато напрямків для інвестицій, зокрема:
– виробництво будівельних матеріалів;
– критична сировина;
– високі технології;
– енергетика;
– інфраструктура;
– агропромисловий комплекс;
– фінансовий сектор.
Це все визначається через найважливішу конкурентну перевагу країни — її людський капітал. В умовах війни українці не лише демонструють винахідливість і стійкість, а й формують зовсім новий образ держави у світі.
Маттео Патроне зазначає:
– За останні чотири роки людський потенціал та здатність українців до інновацій у кризових ситуаціях стали безпрецедентними.
– Україна перебудовує свою оборонну доктрину і винаходить принципово нові способи ведення війни, роблячи це практично в режимі реального часу.
– Здатність до інновацій стала яскравим прикладом для всього світового співтовариства.
—
Такі оцінки підтверджують, що людський ресурс і підприємливість залишаються найціннішими складовими сили України, на які можна будувати майбутнє країни.
