Світ сплачує високу ціну за війну, яку ведуть Сполучені Штати Америки та Ізраїль проти Ірану. Від початку конфлікту загинуло тисячі людей, мільйони зіткнулися із зростанням вартості пального та продуктів харчування, а глобальна економіка потерпає від невизначеності, що може призвести до ще суттєвіших втрат у майбутньому. Про це йдеться у матеріалі британського видання The Guardian.
Аналітики зазначають, що наслідки цієї війни виходять далеко за межі регіону Близького Сходу. Частину втрат можна піддати чисельній оцінці, наприклад, вартість ракет-перехоплювачів, кожна з яких обійдеться у сотні тисяч доларів. Водночас руйнування лікарень, електричних мереж, водопровідної інфраструктури та об’єктів культурної спадщини оцінити значно складніше. А людські життя взагалі не піддаються економічним підрахункам.
За даними Федеральної резервної системи США, нинішній збройний конфлікт є одним із наймасштабніших джерел геополітичної нестабільності у світі. Його вплив порівнюють із російським вторгненням в Україну у 2022 році або війною в Іраку у 2003 році.
### Тисячі загиблих і мільйони вимушених переселенців
Найбільших втрат зазнали Іран та Ліван.
За офіційною інформацією іранської влади, наслідком американських та ізраїльських авіаударів в Ірані стали понад 3300 загиблих та більше 33 тисяч поранених. Було зруйновано 20 шкіл, пошкоджено 240 медичних установ, об’єкти водопостачання та пам’ятки культурної спадщини. Серед зруйнованих чи пошкоджених — п’ять об’єктів всесвітньої спадщини та 54 музеї. Особливо трагічним був перший день війни, коли загинули 120 школярів початкових класів.
Окремим фронтом конфлікту стала війна в Лівані, де Ізраїль проводить військові дії проти підтримуваного Іраном угруповання «Хезболла». За інформацією ліванського уряду, ізраїльські удари призвели до загибелі більш ніж 3700 осіб, включно з жінками, дітьми та працівниками медичної сфери. Понад один мільйон жителів Лівану були змушені покинути свої домівки — це приблизно п’ята частина населення країни.
Водночас понад 100 людей загинули в Іраку, і близько 50 — в Ізраїлі. З початку війни, яка розпочалася 28 лютого, зафіксовано не менше 15 загиблих американських військовослужбовців. Американські бази на Близькому Сході зазнають значних пошкоджень.
Іранські ракети та безпілотники також завдали ударів по країнах Перської затоки — Об’єднаних Арабських Еміратах, Катарі, Кувейті, Бахрейні та Омані. Внаслідок атак постраждали аеропорти, готелі та енергетичні об’єкти нафтової інфраструктури.
Паралельно тривають бойові дії в Палестині. За даними видання, палестинці продовжують гинути в Газі та на Західному березі річки Йордан, а загальна кількість загиблих у секторі Гази з початку війни 2023 року перевищила 70 тисяч осіб.
### Світова економіка уповільнює темпи зростання
Економісти застерігають: конфлікт уже відчутно впливає на глобальне економічне зростання. Ще в квітні Міжнародний валютний фонд (МВФ) попереджав про зростання глобальної невизначеності через торгові бар’єри та геополітичні ризики. Після початку бойових дій МВФ та Світовий банк понизили свої прогнози щодо світового економічного розвитку.
Аналітики інвестиційного банку Goldman Sachs прогнозують, що через конфлікт темпи економічного зростання США будуть нижчими на 0,5 процентного пункту від очікуваних. Навіть у разі швидкого завершення бойових дій наслідки для американської економіки будуть відчуватися протягом багатьох років.
За словами представника Пентагону, вже у травні прямі витрати США на ведення війни перевищили 29 мільярдів доларів. Професор економіки з Мічиганського університету Джастін Вулферс відзначає, що враховуючи всі непрямі наслідки, кожне американське домогосподарство може врешті-решт сплатити за цю війну тисячі, а то й десятки тисяч доларів.
Великі компанії вже відчувають економічні труднощі. Наприклад, найбільший автоконцерн світу Toyota повідомив про втрати в розмірі близько 3 мільярдів фунтів стерлінгів через подорожчання комплектуючих і зниження обсягів продажів.
### Ормузька протока і енергетична криза
Особливе занепокоєння викликає ситуація в Ормузькій протоці, через яку раніше транзитував близько 20% світового експорту нафти та природного газу. У відповідь на американсько-ізраїльські авіаудари Іран заблокував судноплавство через цей стратегічний канал.
Незважаючи на тиск з боку тодішнього президента США Дональда Трампа, Тегеран відмовився повністю скасувати блокаду. У відповідь Вашингтон запровадив власні обмеження на іранське судноплавство, що додатково ускладнило ситуацію на енергетичних ринках.
За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, війна спричинила найбільший за всю історію світового ринку нафтовий збій у постачанні. Ціни на авіаційне паливо вже подвоїлися, тисячі авіарейсів скасовані, а одна американська авіакомпанія була змушена припинити діяльність.
Після оголошення про нову угоду між США та Іраном котирування на нафту дещо знизилися, але все одно залишаються значно вищими, ніж до початку конфлікту.
### Інфляційний тиск і зростання бідності
Блокування Ормузької протоки спричинило серйозні перебої не лише в енергетиці, а й у виробництві хімічної продукції та добрив, що вже позначається на зростанні цін на продукти харчування.
У багатьох азійських країнах ресторани змушені тимчасово закриватися через дефіцит газу й пального. У Таїланді деякі храми через брак пального тимчасово призупинили кремацію покійних.
Наразі понад 800 суден і близько 20 тисяч моряків залишаються заблокованими поблизу Ормузької протоки. Зростання цін на нафту посилює інфляційний тиск у світі. Наприклад, центральний банк Туреччини вже підвищив прогноз інфляції на кінець року з 16% до 26%.
Водночас експорт критично важливих товарів, зокрема добрив, різко скоротився. Згідно з оцінками Організації Об’єднаних Націй, через наслідки війни близько 32 мільйонів людей можуть опинитися за межею бідності, насамперед через подорожчання енергоносіїв і проблеми з поставками добрив.
Водночас деякі галузі отримують величезні прибутки. Високі ціни на нафту суттєво збільшили доходи енергетичних компаній, а виробники озброєнь отримують вигоду від різкого зростання попиту на системи протиповітряної та протиракетної оборони.
Експерти також зазначають, що довгострокові наслідки війни можуть суттєво змінити світовий енергетичний баланс і прискорити перехід до відновлюваних джерел енергії, що допоможе зменшити світову залежність від нафти та газу, вироблених на Близькому Сході.
