Російський диктатор Володимир Путін дедалі більше стикається з дефіцитом «вигідних варіантів» для подальшого ведення війни проти України. Російська армія не демонструє суттєвого просування на фронті, а західні санкції поступово виснажують економічні та військові ресурси Кремля. Про це заявив глава зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін у коментарі агенції Reuters.
За словами Каупо Розіна, Росія перебуває вже на п’ятому році повномасштабної війни в ситуації, коли втрати на фронті перевищують темпи поповнення особового складу. Це спричиняє тривалий тиск на російські збройні сили. Крім того, впровадження загальної мобілізації є політично ризикованим кроком, здатним викликати невдоволення в середині країни.
Він підкреслив:
- Росія втрачає більше солдатів, ніж може поповнити свої ряди.
- Загальна мобілізація виявиться надзвичайно непопулярною і може загрожувати внутрішній стабільності.
- Ця сукупність факторів змушує навіть частину російського керівництва усвідомлювати масштаби проблеми.
- Важко однозначно сказати, як на ці виклики реагує Путін, однак ймовірно, що вони дедалі сильніше впливають на його рішення.
Окрему увагу Каупо Розін звернув на економічний стан Росії, який погіршується через санкції. Зокрема негативний вплив мають обмеження на фінансовий сектор та експорт нафтової продукції. Внаслідок цього доходи російського бюджету скорочуються, а фінансування війни ускладнюється. Натомість у Кремлі запевняють, що економіка пристосовується до санкцій, хоча перші ознаки уповільнення зростання вже помітні.
За оцінками розвідки, темпи просування російських військ останніми місяцями досягли одного з найнижчих рівнів з початку 2023 року, що свідчить про виснаження наступального потенціалу. Водночас Москва продовжує наполягати на виконанні своїх військових завдань, зокрема контролі над усім Донбасом, хоча Україна категорично відкидає такі вимоги.
Естонська розвідка також вважає, що:
- Навіть у разі можливої паузи в активній фазі бойових дій Росія збереже значну військову присутність біля українських кордонів.
- Кремль, імовірно, посилюватиме свій військовий потенціал на західному напрямку.
Крім цього, за висновками Таллінна, Москва здатна підтримувати високий рівень військової активності, зокрема здійснювати гібридні операції проти західних країн, включаючи диверсійні дії, які, на думку естонських фахівців, розглядаються Кремлем як такі, що не призведуть до масштабної ескалації конфлікту.
Наразі немає ознак «кардинального прориву» до миру, а стратегічні цілі Кремля щодо України залишаються незмінними, попри посилення економічного тиску та виснаження військових ресурсів.
Нагадаємо, що в Центрі протидії дезінформації в квітні повідомили про три основні сценарії, які Кремль розглядає для подальшого розвитку війни проти України. Один із цих варіантів передбачає спробу поступового заморожування бойових дій.
Раніше європейські посадовці припускали, що війна Росії проти України може тривати від одного до трьох років, не зважаючи на численні дипломатичні ініціативи США, спрямовані на встановлення миру.
Також повідомлялося, що керівники провідних європейських спецслужб залишаються скептичними щодо ймовірності укладання мирної угоди між Україною та Росією вже у 2026 році, незважаючи на оптимістичні заяви президента США Дональда Трампа.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб отримувати найважливіші та ексклюзивні новини від «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» доступна у нашому Telegram-каналі Pics&Maps.
Підпишіться на наш YouTube-канал, щоб першими дивитися нові відео від «Слово і діло».
