Весняні роботи на полях Кіровоградщини: як захистити бджіл від пестицидів
У період весняно-польових робіт на Кіровоградщині зростає ймовірність отруєння бджіл через порушення правил обробки полів аграріями. Щоб уникнути втрат у пасіках, дуже важливо заздалегідь повідомляти пасічників про обробку медоносних культур.
Що кажуть фахівці про безпечні дні і години обробки
Начальниця управління фітосанітарної служби області Тетяна Лапицька зазначає, що аграрії мають обов’язок мінімум за три дні до роботи із засобами захисту рослин сповіщати бджолярів, якщо їхні пасіки знаходяться на відстані до десяти кілометрів від поля. Це дає можливість вжити заходів — ізолювати бджіл або перевезти їх у безпечне місце.
У повідомленні обов’язково має бути вказана:
- дата обробки;
- назва препарату;
- рівень токсичності;
- термін дії препарату.
Обробку варто проводити лише у ранкові години — до 10:00, або ввечері — між 18:00 та 22:00, коли бджоли не активні. Важливо, щоб увесь процес відбувався при мінімальних висхідних потоках повітря і швидкості вітру не більше ніж 4 м/с. Іноді допускається обробка вдень, але тільки за хмарної погоди та температури нижче 10°C. Час цвітіння медоносів — категорично заборонений для обробки період, хіба що спостерігається масове заселення рослин шкідниками, що може зруйнувати урожай.
Хто має право на обробку полів пестицидами?
Такі роботи мають виконувати виключно ті, хто пройшов спеціальне навчання, медичний огляд, а також отримав офіційне посвідчення на право працювати з пестицидами. Сертифікацію проводять територіальні органи Держпродспоживслужби.
Реалії бджолярів: досвід пасічника з Кіровоградщини
Іван Клименко, бджоляр із села Цвітне, має 80 вуликів з українськими степовими бджолами. За його словами, фермери донедавна не часто попереджали про обробку поля. Часто бракує системного контролю та відповідальності в цій сфері.
“Головне, щоб використовували дозволені та безпечні препарати. Ті, хто має можливості, купують якісні засоби, і з ними можна домовитись. Наприклад, у мене був випадок, коли фермер попередив про обробку, ми узгодили час на вечір, я підготував пасіку — і все пройшло без проблем. Але є й інші, які просто працюють удень, не сповіщуючи нікого.”
Іван наголошує, що випадків отруєння на його пасіці не траплялося. Для уникнення конфліктів, на його думку, важлива відвертість і взаєморозуміння між аграріями та пасічниками.
“Було б добре, якби фермери чесно говорили, коли і чим обробляють. Але складно самому контролювати склад препаратів. Кожен маємо свою роботу: фермери годують сім’ю, пасічники — підтримують бджіл.”
Ситуація з пасіками у Кіровоградській області
За даними обласного департаменту агропромислового розвитку, Кіровоградщина є лідером в Україні за кількістю пасік. Наразі в регіоні налічується понад 5 тисяч пасік, де утримують приблизно 264 тисячі бджолосімей.
У серпні минулого року шість пасічників із села Веселівка звернулися до сільської ради через масову загибель бджіл, яку пов’язували з обробкою полів. Голова старостату Михайло Безверхній розповів, що фермери не інформували громаду про проведення робіт на полях.
Лабораторні дослідження і труднощі у виявленні причин отруєння
Щоб визначити причину загибелі комах, потрібно на власний кошт направити бджіл і зразки рослин у лабораторію Держпродспоживслужби. Вартість такої перевірки — близько 15 тисяч гривень, що не завжди по кишені пасічникам. Через це процедура часто залишається не проведеною, а відповідні комісії не скликаються.
Фахівець Держпродспоживслужби Анатолій Стойка підкреслив, що при отруєнні бджіл загибель відбувається швидко — протягом доби. Для аналізу зразки доведеться надати не пізніше ніж через два дні після виявлення.
