Чи варто вивчати англійську у школах Китаю: гаряча дискусія про зміну пріоритетів
Критика обов’язкового вивчення англійської
На початку місяця у Китаї вчитель математики Танг Цзяфенг викликав справжній резонанс у соцмережах, запропонувавши зробити вивчення англійської мови факультативним у школах країни. На його думку, діти наражаються на надмірне навантаження, вивчаючи англійську ще до того, як повністю опанували рідну мову. Вчитель закликав китайців припинити «сліпе поклоніння іноземному», критикуючи домінування англійської у системі освіти.
Цей пост знову підняв стару дискусію, яка періодично з’являється в медіа: чи варто зменшувати кількість годин обов’язкового навчання англійській мові? З 70-х років ХХ століття Китай активно впроваджує англійську в шкільні програми, розглядаючи її разом із математикою та китайською як один із трьох базових предметів. Англійська забирає значну частину навчального часу та суттєво впливає на результати вступних іспитів — гаокау.
Аргументи за і проти зміни підходу
Не всі негативно сприйняли пропозицію пана Танга. Батьки та педагоги, розчаровані стандартним підходом із акцентом на граматику та тестування, оцінили ідею дещо інакше. Вони вважають, що для багатьох учнів час, витрачений на англійську, можна було б ефективно використати на інші предмети, особливо враховуючи навантаження шкільної програми.
Однак є й ті, хто вбачає у зниженні важливості англійської крок назад для країни. Використання словосполучення «сліпе поклоніння» викликало особливий резонанс, адже в контексті Китаю воно може означати втрату гідності перед зовнішнім світом. Як зауважив експерт з питань зовнішньої політики Ван Цїчен, подібні висловлювання зачіпають національну гордість китайців.
Політичний та соціальний контекст дебатів
Колишній головний редактор газети Global Times Ху Сіцзін вважає, що це питання політизують, аби викликати націоналістичні настрої. Він попросив громадськість не піддаватися на спекуляції і залишити це на розсуд Міністерства освіти.
Зростаюча безробітність серед молоді та стрімкий розвиток штучного інтелекту викликають сумніви у тому, які навички залишаться корисними після закінчення навчання. Історикка Джина Тейм зауважує, що невизначеність щодо майбутніх можливостей роботи змушує по-новому оцінювати цінність англійської як мови міжнародного спілкування.
Дебати співпадають із рішенням провінції Ляонін вилучити деякі предмети зі вступних тестів до середніх шкіл, що стало причиною хвилі онлайн-протестів. Багато жителів країни вважають важливою частиною патріотичного виховання вивчення сучасної історії, особливо пов’язаної з війнами.
Зміни у шкільній програмі та вплив ШІ
Офіційних коментарів від китайського уряду щодо проблеми англійської освіти не було. Втім, окремі навчальні заклади вже переглядають свої вимоги. У 2021 році у Шанхаї заборонили проводити фінальні екзамени для молодших школярів з англійської, щоб зменшити стрес учнів.
Консультанти уряду також пропонували виключити англійську зі складу гаокау, аргументуючи це тим, що сучасні мобільні перекладачі можуть значно полегшити мовний бар’єр. Рекомендації не були реалізовані, але тренд на зміну ставлення до мови посилюється.
Так, один із дослідницьких університетів у Шеньчжені оголосив про поступове скасування курсів англійської, натомість пропонуючи порівняльний аналіз китайської та західної культур. Все це супроводжується розвитком штучного інтелекту, здатного якісно перекладати тексти в режимі реального часу.
Що ж думають батьки, вчителі та експерти?
Рейтинг English First у 2025 році поставив Китай на 86 місце серед 123 країн за рівнем володіння англійською — падіння з 38 позиції у 2020-му. Частково це пов’язують із зменшенням інвестицій у вивчення мови.
Батьки, як свідчить відео викладача з провінції Сичуань, скаржаться на неефективність методів навчання: багато учнів вкладають зусилля у вивчення, але так і не досягають рівня, що дозволяє практично застосовувати англійську.
Ключова проблема криється у програмі, де тестові оцінки переважають над реальною мовною компетентністю. Саме це називають «глухою англійською» — мовою, яка існує більше для складання екзаменів, ніж для живого спілкування.
- Велика частина молоді працює у сферах без потреби у англійській.
- Тільки невелика меншість пов’язана з дослідженнями або міжнародним бізнесом.
- Це посилює сумніви в реальній користі вивчення мови для всіх.
Соціально-економічний вимір проблеми
Тим часом вчителька з провінції Гуандун Синьцзянь Хуан звертає увагу на нерівність у доступі до якісної освіти. Вона стверджує, що, зважаючи на те, що англійська все ще потрібна для роботи з провідними моделями ШІ, навчання за кордоном та в топових університетах, його виключення із програми лише поглибить розрив між багатими й бідними.
За її словами, багаті батьки зможуть наймати репетиторів і відправляти дітей до міжнародних шкіл, а ті, хто не має таких можливостей, втратять єдине вікно у світ. Професорка Тейм додає, що ця дискусія є віддзеркаленням двох концепцій Китаю: глобального інтегратора або ж нації, зорієнтованої на внутрішній розвиток.
Люди почуваються або захопленими, або тривожними — але всі розуміють, що країна стоїть на важливому роздоріжжі.
