Кропивницький прощався із героями: Сергієм Безлюдьком, Дмитром Ленченком та Дмитром Димитровичем
20 серпня у Кропивницькому відбулась сумна церемонія прощання з трьома захисниками нашої країни: солдатами Сергієм Безлюдьком, Дмитром Ленченком і молодшим сержантом Дмитром Димитровичем. Цей день сповнений болю, пам’яті та поваги до їхньої жертовності.
Прощальна хода та хвилина мовчання
Кортеж, який прямував до кладовища, зробив зупинку біля площі Героїв Майдану. Там громадяни і військові вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання, що стала символом єдності і шани до чоловіків, що віддали своє життя за мир і свободу.
Життя і служба Сергія Безлюдька
Сергій Безлюдько народився 26 вересня 1981 року у Кропивницькому. Він навчався у школі №15 і після випуску поїхав працювати на будівництво. Життя Сергія змінилося у 2024 році, коли він став частиною Збройних Сил України. Він служив сапером у інженерно-саперному підрозділі, несе відповідальність за безпеку бойових операцій.
8 серпня 2026 року Сергій загинув під час виконання завдання біля села Григорівка на Запорізькому фронті. Йому було 44 роки – він залишив по собі пам’ять справжнього героя та патріота.
Дмитро Ленченко: від торговельної сфери до фронту
Дмитро Ленченко народився 24 березня 1987 року у Кропивницькому. Вчився у школі №20 і згодом працював у сфері торгівлі. З початком широкомасштабного вторгнення росії, він без вагань приєднався до лав армії.
Дмитро служив водієм-санітаром, забезпечуючи евакуацію поранених і підтримку бойових підрозділів. Він мав почесні статуси «Ветеран війни» та «Учасник бойових дій», що свідчили про його невтомну службу.
15 серпня 2026 року Дмитро Ленченко пішов з життя, залишивши по собі згадку сильного і відданого солдата. Йому було 39 років.
Молодший сержант Дмитро Димитрович – командир безпілотних авіаційних комплексів
Дмитро Димитрович народився 23 серпня 1987 року у Кропивницькому. Він закінчив школу №25, а пізніше здобув освіту у Кібернетико-технічному коледжі за спеціальністю «Комп’ютерні науки». Та, незважаючи на технічний фах, доля привела його до зброї.
У вересні 2025 року Дмитро став частиною 122-ї окремої бригади територіальної оборони. Його обіймана посада – командир екіпажу безпілотних авіаційних комплексів – була надзвичайно важливою. Саме завдяки таким спеціалістам армія отримує перевагу на полі бою.
Він загинув 6 серпня 2026 року в районі села Новокасянівка Запорізької області, виконуючи бойове завдання. Хоча Дмитру було лише 38 років, його мужність і професіоналізм залишили глибокий слід у серцях побратимів.
Пам’ятаємо і вшановуємо
Ці герої залишили по собі світлу пам’ять та приклад відданості, мужності і патріотизму. Їхні імена назавжди вписані в історію Кропивницького та України.
Як підтримати та залишатися на зв’язку з новинами Кропивницького:
- Підписуйтесь на сторінки у Facebook, YouTube, Telegram;
- Слідкуйте за оновленнями у Instagram, WhatsApp, Viber;
- Переглядайте відео та нові історії у TikTok.
