«Скіфські баби» Кропивницького: загадки й таємниці кам’яних охоронців віків
12 травня в приміщенні обласного краєзнавчого музею відбулася довгоочікувана презентація книги «На сторожі віків. Скіфські антропоморфні стели Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею». Видавництво «Кропивництво» представило видання, яке присвячене найбагатшій в Україні колекції унікальних скіфських кам’яних стел.
Про цю подію детально розповідає «Перша електронна газета».
У заході взяли участь провідні фахівці та науковці: головна редакторка «Кропивництва» Інна Данильченко, упорядники видання – дослідники Ірина Козир та Кирило Панченко, а також заступник голови обласної ради Юрій Семенюк.
Що відомо про книгу?
Хоча видання містить усього 49 сторінок, його цінність ґрунтується на глибокому науковому дослідженні й багатогранній роботі з історією колекції. Автори систематизували та виклали унікальні відомості, які проливають світло на формування цієї музейної збірки та розкривають її історичний контекст.
Рідкісність колекції та музейна спадщина
Ця збірка особлива тим, що зберегла артефакти із самого початку музейної справи у регіоні — ще з XIX століття. Вона є живим містком між історією Єлисаветграда та сучасністю, демонструючи спадкоємність культурних традицій і турботи про минуле.
Історія колекції: справжній детектив
Створення книги перетворилося на справжнє розслідування: Ірина Козир і Кирило Панченко, як досвідчені дослідники, опрацювали безліч архівів, інженерних записів і навіть віднайшли раніше невідомі факти. Їхня мета — відновити повну картину походження унікальних скіфських кам’яних баб.
Для кращого розуміння варто згадати кілька ключових фактів:
- Понад 140 років тому на території сучасної Кіровоградщини не було системних музеїв — функціонував освітній осередок Єлисаветградське земське реальне училище, відоме в регіоні як центр природничої освіти.
- Володимир Ястребов, видатний історик та дослідник, започаткував музейну справу регіону, проведучи перші археологічні розкопки і зібравши перші експонати, серед яких й дві відомі стели — Станишенська та Ерделівська.
- У 1920-х роках колекція перейшла до міського музею, що неодноразово змінював своє локацію, поки у 1929 році не оселився у приміщенні будинку Барського.
Труднощі збереження та зберігання
Незважаючи на легендарне походження, експозиція стикалася з численними викликами. Кілька разів місце розташування стел змінювалося — від виставкових залів до дворика музею, що, на жаль, негативно впливало на їхній стан. Особливо згадується бетонування у середині 1980-х, яке прикрило значну частину кам’яних барельєфів і спричинило пошкодження.
Дослідники наголошують: несприятливий вплив вуличного середовища — кислотні опади, вихлопні гази, температурні коливання — руйнують кам’яний матеріал та ускладнюють збереження артефактів. Для документування колекції навіть доводилося очистити стели від моху вручну, щоб зробити яскраві фотографії для книги.
Що розповідають кам’яні баби?
Головну основу колекції складають стели, знайдені на території Кіровоградщини у різних селах, серед яких:
- Сокільники (кол. Станишине, Олександрійський повіт) — перша й найвідоміша стела;
- Гаївка (кол. Ерделівка, Смолінська ОТГ);
- Медерове, Куцеволівка, Новосавицьке (Інгуло-Кам’янка);
- А також одна стела невідомого походження, дата надходження якої лишається таємницею.
Ірина Козир пояснює, що в кінці ХІХ століття археологія лише починала формуватися як дисципліна, а державного контролю за розкопками практично не існувало. Часті самовільні пошуки скарбів призводили до нищення курганів і втрати історичних даних. Водночас місцеві землевласники, розуміючи цінність відкриттів, передавали знахідки в музейні фонди — так формувалась колекція, якою нині пишається регіон.
Знаки та символи: розшифровуємо скіфські баби
Археолог Кирило Панченко у захопливому стилі розповів про кожну стелу, звертаючи увагу:
- Скіфські баби символізували військову міць і доблесть, встановлювалися над могилами вождів та царів;
- Стели передають інформацію про матеріальну культуру скіфів — озброєння, прикраси, одяг і навіть особливості зачіски;
- Слово «баба» з тюркської перекладається як «предок», що підкреслює родову символіку кам’яних постатей;
- Важливі деталі, як чоловічі статеві ознаки, вказують на зв’язок із предками і продовженням роду.
Післямова презентації: спадщина і натхнення
Презентація книги не просто відбулася, вона стала новою сторінкою у вивченні місцевої історії та культуру. Видавництво «Кропивництво» налаштоване на подальше розкриття теми через творчі проекти та інтеграцію історії у сучасне життя.
Інна Данильченко навела приклад настільної гри «Мандрівка Кропивниччиною», випущеної наприкінці минулого року. Гра органічно поєднує історичні об’єкти з дозвільними елементами, а серед постатей у ній — скіфські баби з подвір’я краєзнавчого музею.
– Особлива гордість бути причетними до цього проєкту, – підкреслила редакторка, – ми старалися поєднати змістову глибину із приємним дизайном, щоб читач не просто брав у руки книгу, а і відчував її душу.
Ці мовчазні кам’яні пам’ятки знову заговорили – і вони мають багато що розповісти, варто лише захотіти дослухатися.
