18 серпня Кіровоградщина прощалася з героями, які віддали життя у боротьбі з Росією
Сергій Клеймахін — захисник зі Світловодська
Сергій Клеймахін, уродженець Світловодська, народився 16 січня 1988 року. Він закінчив місцеву школу №4 і здобув вищу освіту у Київському національному університеті будівництва і архітектури. Більше двох десятиліть працював будівельником у столиці.
Захисник Сергій Клеймахін зі Світловодська. Світловодська міська рада та Суспільне Кропивницький
Мобілізований до Збройних сил України 2 серпня 2025 року, Сергій служив солдатом та водієм-оператором у взводі безпілотних авіаційних комплексів розвідувальної роти. Під час бойового завдання 11 грудня 2025 року зазнав поранень. Його визнавали учасником бойових дій та ветераном війни.
Прощання з Сергієм Клеймахіним на центральній площі Світловодська. 18 серпня 2026 року. Світловодська міська рада та Суспільне Кропивницький
Сергій пішов із життя 19 червня у 38 років. Він залишив двох дітей, матір, бабусю та сестру.
Антон Антонов із Олександрії
Антон Антонов, який народився 9 січня 1996 року в Олександрії, навчався у ліцеї №17 та в професійно-технічному училищі №17 за спеціальністю офісний службовець і оператор комп’ютерного набору. Після навчання працював охоронцем у київській мережі магазинів.
Антон Антонов з міста Олександрія. Олександрійська міська рада та Суспільне Кропивницький
У 2024 році Антон підписав контракт зі Збройними силами України, де служив стрільцем. Його життя обірвалося 11 грудня 2024 року на території Курської області Росії. У нього залишилися донька та мати, про що повідомила речниця Олександрійської міськради Юлія Марюхно.
Сергій Чорний із Бобринець
Сергій Чорний народився 20 лютого 1973 року у Бобринецькому районі. Після восьмого класу вступив у професійно-технічне училище, де отримав спеціальність тракториста-машиніста широкого профілю.
З 1991 по 1993 роки проходив строкову службу у Збройних силах, а до початку повномасштабної війни працював у агрофірмах та був єгерем районного товариства мисливців і рибалок.
Сергій Чорний з міста Бобринець. Бобринецька міська рада та Суспільне Кропивницький
З 25 лютого 2022 року він добровільно приєднався до Збройних сил України, де обіймав посаду майстра ремонтної майстерні стрілецької зброї у взводі технічного забезпечення зенітно-ракетно-артилерійського дивізіону. Сергій встиг побував у гарячих точках — біля Бахмута, Авдіївки та інших населених пунктів Донеччини.
Він загинув 4 вересня 2025 року під селом Григорівка Бахмутського району. Довгий час вважався зниклим безвісти, доки офіційно не підтвердили його смерть. Поховали Сергія на Алеї Слави у Бобринці. У нього залишилися батьки, дружина та сестра, – розповів голова громади Леонід Кравченко.
Олександр Базилевський — розвідник з Пантаївки
Олександр Базилевський народився 21 травня 1981 року у селищі Пантаївка, навчався у місцевій школі №16. Жив із родиною у селі Ясинуватка.
Мобілізований 2 липня 2025 року, він став розвідником у 159-ій окремій механізованій бригаді Сухопутних військ України. Загинув 5 серпня, виконуючи бойове завдання поблизу села Захарівка Чугуївського району Харківської області.
Олександр Базилевський з Пантаївки. Пантаївська селищна рада та Суспільне Кропивницький
Попрощалися з Олександром біля Будинку культури у Пантаївці. Поховання відбулося на кладовищі в Ясинуватці. Герою було 48 років. Його залишили: дружина, син, матір, брати й сестри.
Роман Луцик зі Знам’янки — боєць десантно-штурмового взводу
За даними Знам’янської міської ради, Роман Луцик народився 17 лютого 1987 року у Рівному, а пізніше переїхав із родиною до Знам’янки. Він здобув фах бригадира колійних доріг у професійно-технічному училищі №12 і працював охоронцем.
Роман Луцик зі Знам’янки. Знам’янська міська рада та Суспільне Кропивницький
Під час повномасштабного вторгнення він служив стрільцем-помічником гранатометника у десантно-штурмовому підрозділі. Роман загинув 12 квітня 2025 року. Деталі його загибелі зберігаються в таємниці, а довгий час його вважали зниклим безвісти при особливих обставинах.
Поховання відбулося на центральній площі Знам’янки, після чого героя відвезли на місцеве кладовище.
