Що насправді означає блокада Ірану у Перській затоці? Розбір операції ВМС США
Військово-морська блокада Ірану, яку США оголосили у понеділок, майже не має прецедентів за останні десятиліття. Військові наразі утримуються від детального розкриття планів щодо проведення цієї операції.
Водночас досвід минулих місій у регіоні Близького Сходу дає уявлення про те, як блокада може бути реалізована на практиці. ВМС США мають значну історію стеження за рухом комерційних кораблів і примусового їхнього огляду навіть за відсутності згоди з боку екіпажу.
Що фактично говорить військове керівництво?
У неділю колишній президент Дональд Трамп оголосив про введення блокади Ірану та Ормузької протоки — стратегічної водної артерії між Перською затокою та Оманською затокою, через яку проходить істотна частина світових нафтових поставок.
Наступного дня Центральне командування США звузило масштаби операції, заявивши, що блокада буде спрямована на припинення руху торговельних кораблів до та з іранських портів. Морякам у регіоні було надіслано попередження, але його деталі залишаються у процесі уточнення.
Військові підкреслюють, що блокада буде застосовуватися однаково до суден усіх держав та поширюватиметься на порти Ірану з обох боків протоки.
Якими методами ВМС США будуть контролювати і перехоплювати судна?
Для відстеження руху в портах Ірану флот може застосовувати есмінці із потужними радарами, проте це вимагатиме значних сил для охоплення протяжної південної берегової лінії Ірану.
Іншим варіантом є розміщення есмінців по обидва боки Ормузької протоки з використанням дронів для спостереження за портами.
Після ідентифікації судна як “об’єкта інтересу” до нього може бути направлений есмінець для перехоплення.
Процедура включає:
- Зближення до візуального контакту
- Виклик судна через морське VHF-радіо з уточненнями: пункт призначення, останній порт заходу, тип і кількість вантажу, кількість членів екіпажу
- Пропозицію прийняти команду для огляду судна
Ідеальний сценарій – це відповіді судна на запити, добровільне зменшення швидкості й підготовка до безпечної посадки за допомогою тросових драбин.
Що буде, якщо корабель вирішить проігнорувати вимоги?
Він може спробувати прорватися крізь блокаду, не відповідаючи на сигнали військових, що потенційно призведе до більш жорстких заходів із боку ВМС США.
Як проходить boarding — процес огляду судна?
Команда із моряків долає відстань моторним катером і за допомогою телескопічних палиць вчіпляє вузьку мотузкову драбину на борту цілі.
Це завдання істотно ускладнюється в умовах шторму, ночі або якщо судно здійснює маневри, щоб уникнути огляду.
Практичнішим та безпечнішим способом є десантування команди з вертольота за допомогою спеціальних канатів (fast-roping), що дозволяє швидко потрапити на палубу судна.
Такі заходи є типовими для операцій десантних команд, моряків морської піхоти та берегової охорони США, які в минулому переправлялися таким чином на танкери у Карибському басейні.
Чи має ВМС США досвід подібних операцій у Перській затоці?
Безперечно, понад десять років.
Після війни в Перській затоці 1991 року ООН встановила систему, відому як «нафта в обмін на продовольство», яка дозволяла Іраку експортувати нафту лише для забезпечення населення.
ВМС США регулярно перехоплювали танкери, які намагалися незаконно вивезти іракську нафту, допоки у 2003 році не почалася операція з вторгнення у Ірак.
Більшість з цих посадок відбувалися з повною згодою екіпажу, а іноді на борту розміщувалися невеликі команди американських моряків для подальшого контролю.
Затримані танкери утримувалися у спеціальних зонах, які отримували кодові позначення на честь бейсбольних стадіонів (наприклад, Fenway і Comiskey), де вони залишалися до передачі справ місцевій владі, яка відповідала за їхній продаж на аукціонах.
Військово-морські блокади в історії США
ВМС США вже застосовували блокади, але не в Ормузькій протоці і не в такому масштабі, як зараз.
Останній масштабний морський карантин був введений під час Карибської кризи 1962 року, коли президент Джон Ф. Кеннеді наказав блокувати Кубу через розміщення на її території радянської ядерної зброї. Важливо зазначити, що міжнародне право розглядає морську блокаду як акт війни.
У пізнішій політиці адміністрації Трампа також були епізоди блокування нафтопостачань із Венесуели та Куби, однак вони торкалися окремих поставок і не мали такого тотального характеру, як у випадку з Іраном.
