Як злодії «сплюндрували» святині північної Франції: історія церквового пограбування
Крихке укріплення сільської церкви
Колись жителі села Бюрелл перетворили свою церкву на фортецю — оточили її оборонним муром, обладнали сейфовою кімнатою та стрілковими амбразурами, щоб захиститись від розбійних нападів. Проте навіть такі захисні заходи не змогли зупинити групу злодіїв, які напередодні одного пізнього недільного вечора в липні безжально пограбували Римо-католицьку святиню.
Вони зламали пожертвувальну скриньку, прорвали дерев’яні двері сакристії й викрали декілька предметів служіння — дискоси для причастя, дві ампули для хрещення і декоративний латунний монстрант, необхідний для виставлення освяченого хліба під час служби.
Пограбування у сусідніх селах і масштабний злочинний ланцюг
Цього ж дня злодії також вчинили крадіжку чаші в церкві Вервен, розташованій неподалік. Наступного ранку вони пограбували ще одну церкву в Марлі, зірвавши табернакль і викравши тамошній вишуканий келих.
Усього, за рішенням суду, 35-річний Рафель Урдо та його 30-річна партнерка з романтичних стосунків, Тоні Попьєр, стали причетні до злочинів, що зачепили 29 церков Північної Франції лише за три місяці. Одну з церков вони відвідували двічі з різницею в п’ять тижнів.
Такий ланцюг злочинів створив загальне відчуття тривоги в країні — багатьох почало турбувати, чи здатна Франція надійно оберігати свою культурну спадщину. Це ставало особливо тривожним на фоні численних випадків недоліків у забезпеченні безпеки у музеях, церквах та художніх галереях — не лише в Парижі, а й у малих містах і сільській місцевості.
Найбільш резонансні пограбування у Франції восени
Пограбування в Луврі в жовтні минулого року стало найкрупнішим: у світлий день злочинці викрали коштовності королівської родини на суму понад 100 мільйонів доларів.
Також у цей період з музею у Ліможі — серці порцелянового мистецтва — були викрадені посудини на 11 мільйонів доларів. У Південній Франції три чоловіки були засуджені за пограбування близько 40 церков за чотири місяці, а з невеликого місцевого музею вкрали близько сотні хрестів.
В цілому випадки викриття цих крадіжок викликали гострі дискусії щодо обмеженого бюджету й застарілої системи безпеки. Викрадення у віддалених сільських церквах також завдають удара по станові так званої «глибокої Франції» — регіону, де мешканці відчувають суспільне й державне занепадання.
Церква як символ громади
Кожне французьке селище нерідко зростало навколо церкви, яка й тепер слугує символом історії та ідентичності, хоч кількість регулярних відвідувачів постійно зменшується, а більшість святинь відкриваються рідко.
Церква святого Мартіна в Бюреллі набуває особливого значення для місцевих, адже за останні роки в селі закрились єдина корчма й останнє кафе. Волонтери піклуються про святиню, даючи їй шанс працювати довше, ніж інші, а також організовують там регулярні концерти.
За словами мера Дамієна Іверно, церква — це «серце села, наша гордість». Водночас він сумно зазначає, що молодь часто не повертається додому після навчання.
Ситуація з безпекою та розслідування
Поліція активізувала патрулювання, аби запобігти новим пограбуванням. Проте з близько 800 церков у регіоні Айєн можливості правоохоронців обмежені.
В більшості випадків церкви відкриваються лише для важливих подій — похорон чи хрестин, і регулярні меси відбуваються кілька разів на рік, іноді один священик опікується одразу 50 храмами.
Отже, інколи крадіжки виявляють занадто пізно, що ускладнює пошук свідків і точне визначення часу злочину.
Після інтенсивного дня, коли вісім церков повідомили про крадіжки, спеціальна поліційна група відстежила злодіїв за допомогою геолокації мобільних телефонів. Зловмисники користувалися вкрай простим методом: перевіряли онлайн години роботи храмів, а потім за допомогою ломика проникали всередину.
Особливості злочинного плану
Злочинна пара часто поєднувала свої поїздки з відпочинком: в одному випадку їх зафіксували в спа-салоні неподалік церкви, куди вони мали намір проникнути. Автомобіль — Peugeot 2008 2008 року — був їхнім транспортом для подорожей у вихідні.
За даними прокуратури, деякі викрадені речі вони продавали місцевому антиквару, який теж був засуджений за приховування викраденого майна. Частину награбованого вони розплавляли і продавали як метал в Парижі, а інші речі тримали при собі.
Покарання і доля викрадених речей
У жовтні минулого року 30 поліцейських провели обшук у помешканні злочинців, виявивши викрадені реліквії, які використовувалися навіть як елементи декору. Всього було вилучено 46 предметів, фотографії яких передали місцевим священикам і міським головам.
Через відсутність детального обліку в більшості церков було складно довести право власності на знайдені предмети, відзначив керівник розслідування полковник Стефан Орузо.
На суді злочинці не з’явились, мотивуючись хворобою, що викликала гостру депресію, чим викликали обурення постраждалих і місцевої влади.
Врешті, їм присудили 3 роки ув’язнення, з двома роками умовно. Відбувати рік під домашнім арештом із електронним контролем вони почнуть найближчими тижнями.
Відновлення і розподіл реліквій
Деякі повернуті речі вже отримали церкви, які змогли підтвердити їхнє походження. Решту передали місцевій дієцезії, де їх благословлять та розподілять між постраждалими храмами під час спеціальної церемонії.
Попри те, що не кожен храм отримає назад саме вкрадені речі, такий жест намагається хоч трохи втішити постраждалих.
До того ж, авто злочинців конфіскували на користь поліції — тепер його використовуватимуть саме для патрулювання сіл на кшталт Бюрелля.
Ця історія яскраво демонструє не тільки проблему безпеки історичних святинь, але і глибокі зміни в сільських громадах Франції, де церква довгі роки була не просто будівлею, а справжнім духовним і культурним центром.
