Війна проти України та стрімке нарощування витрат на військово-промисловий комплекс дедалі більше заглиблюють російську економіку в глибоку кризу. Влада Росії вдається до масової розпродажі великих державних активів, фактично визнаючи, що бюджет знаходиться на межі колапсу. Наскільки небезпечна ця ситуація для економіки країни та які наслідки може мати спроба стримати кризу через введення обмежень і повний контроль, ретельно проаналізував FREEДОМ.
За підсумками перших чотирьох місяців 2026 року дефіцит федерального бюджету Росії сягнув майже 6 трильйонів рублів. Це свідчить про те, що видатки у 17,5 трильйона рублів значною мірою перевищують доходи, які не дотягують і до 12 трильйонів. Вказані показники актуальні на початок другого кварталу поточного року. Експертні прогнози свідчать, що до кінця року дефіцит бюджету може зрости удвічі і значно перевищити заплановану суму. Цю проблему, яку Кремль намагається не афішувати, офіційно визнали й у Державній думі. Голова комітету з питань захисту конкуренції Валерій Гартунг під час обговорення бюджетної дірки не стримався і висловився вкрай емоційно, заявивши, що країна занурюється в боргову яму й перебуває на межі гіперінфляції.
“Що ж ми робитимемо з дефіцитом федерального бюджету? Минулого року він перевищив 5 трильйонів, зараз додається ще близько 5 трильйонів. Загалом – приблизно 11 трильйонів. Як плануємо це вирішувати? Друкувати гроші, чи як у 1992-му, коли щотижня ціни зростали на 30%?” — ставить запитання Гартунг.
Щоб якось закрити бюджетний прорив, структура Росмайно має намір продати 24% акцій авіакомпанії “Аерофлот”. Це перша масштабна приватизація великого державного активу в Росії за останні десять років. Уряд сподівається отримати від цієї операції близько 45 мільярдів рублів. Окрім цього, влада готує приватизацію пакету державних акцій одного з найбільших портових операторів країни. Вже незабаром 20% акцій Новоросійського морського торговельного порту буде виставлено на продаж. Цей об’єкт є не лише стратегічно важливим, а й ключовими воротами для експорту нафти Росії. Через цей порт пролягає головна частка вивозу нафти, перевалки нафтопродуктів, зерна, добрив і металів. Така ситуація свідчить не просто про складність економіки, а про її критичний стан.
“До продажу буде виставлено весь пакет акцій холдингу, який включає два великі нафтові порти, що сумарно забезпечують майже половину нафтового експорту Росії: “Новоросійськ” на Чорному морі з потужністю близько 500 тисяч барелів на добу та “Приморськ” на Балтійському морі з обсягом приблизно 1 мільйон барелів. У структуру Новоросійського морського торговельного порту також входить порт “Балтійськ” у Калінінградській області”, — підкреслює The Moscow Times.
Крім того, Кремль готує заборону на вивезення дизельного палива та гасу після того, як українські дрони завдали ударів, що вивели з ладу близько чверті потужностей російських нафтопереробних заводів. Нагадаємо, що заборона на імпорт бензину вже введена в дію. На фоні цих обмежень кризові явища все помітніше охоплюють і цивільний сектор економіки. Зокрема, приховане безробіття в Росії досягло найвищого рівня за останні десять років, що проявляється у формі неповного робочого дня, вимушених відпусток, простаїв, а також скороченого робочого тижня. За оцінками Служби зовнішньої розвідки України, понад 1,5 мільйона росіян вимушені працювати за такими умовами. Це пов’язане зі зменшенням завантаженості виробничих потужностей та кризою попиту. В умовах наростаючої нестабільності ринок праці в Росії стрімко втрачає стійкість, зменшується кількість вакансій, а жорсткість конкуренції за робочі місця значно зростає.
“У деяких сегментах ринку праці кількість вакансій скоротилася на 25–40% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, тоді як кількість активних шукачів роботи зросла на 30–39%. У сферах маркетингу, консалтингу, офісного сектора та IT-початкового і середнього рівнів конкуренція сягнула 20–30 резюме на одну вакансію. За окремими професіями ця цифра дійшла до 47 кандидатів. Для порівняння, у 2023–2024 роках в багатьох галузях на один робочий майданчик припадало всього 3–5 резюме”, — інформує Служба зовнішньої розвідки України.
Статистика підтверджує тенденції. За даними Росстату, сукупний прибуток компаній у РФ у січні–квітні 2026 року впав на третину в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Зокрема, автопром переживає спади — виробництво автомобілів скоротилося більш ніж на 12%. Також у мінусі опинилися видобувна та вугільна промисловість, металургійна галузь. Унаслідок санкційних обмежень майже половина підприємств лісопромислового комплексу стала збитковою. Нафтопереробна галузь переживає глибокий спад через масштабні ушкодження інфраструктури нафтопереробних заводів. За підрахунками Торгово-промислової палати, у першому кварталі прибутку не отримували 65% підприємств, надходження до бюджету впали на 16%, а понад 209 тисяч компаній перебувають у зоні ризику банкрутства. Розрахунки Центрального банку РФ, що висока ставка сприятиме стабілізації економіки та стимулюватиме зростання виробництва, виявилися безпідставними.
“Чому виробництво має зростати? Ми залишилися без доступу до світових ринків, відрізані від інвестицій і технологій, а населення убоге. Всі кошти, які держава спрямовує на підтримку бізнесу, розкрадаються в умовах монопольної корумпованої економіки друзів Путіна. Тож надія Центрального банку РФ, що охолодження економіки спричинить зростання виробництва, була помилковою та ілюзорною з самого початку”, — прокоментував російський економіст, опозиціонер Володимир Мілов.
Навіть на оборонних підприємствах Росії зберігається критичний дефіцит робочих кадрів: бракує інженерів, токарів, фрезерувальників, зварювальників і технологів. Цю проблему Кремль намагається розв’язати специфічним способом. Путін підписав закон, який подвоює ліміт понаднормової роботи: якщо раніше норма становила 120 годин на рік, тепер максимально допустиме навантаження — 240 годин. Важливо зазначити, що Кодекс законів про працю, що діяв з часів Радянського Союзу, практично не змінювався майже півстоліття. До того ж новий закон скасовує заборону на відкликання з відпусток працівників шкідливих та небезпечних виробництв. На початку повномасштабного вторгнення Путін запевняв росіян, що війна не позначиться на їхньому повсякденному житті. Проте, за оцінками видання The Guardian, тепер він воліє мовчати, водночас дедалі жорсткіше посилюючи контроль.
“Для багатьох громадян Росії 2026 рік став роком підвищення податків і росту інфляції, а сповільнення економіки змусило підприємства закритись, що викликало різке зростання цін на продукти харчування та комунальні послуги. Дії Путіна, здається, порушили один із незаписаних суспільних договорів, на якому базувалося його правління: звичайні росіяни могли значною мірою ігнорувати війну, поки їхнє повсякденне життя залишалося стабільним”, — констатує The Guardian.
На даний момент російська влада не пропонує суспільству жодних дієвих економічних рішень. Замість реформ і підтримки бізнесу Кремль робить ставку на запровадження обмежень, посилення контролю і ручне регулювання економіки. Зокрема, обмеження доступу до інтернету спричинили значні збитки для російських підприємств — практично 70% компаній повідомляють про зниження прибутків. Перестали працювати онлайн-платежі, зірвалися замовлення, припинили функціонувати сервіси доставки, з’явилися проблеми з банківськими операціями та логістикою. Лише в Москві збитки бізнесу через блокування інтернет-мереж оцінюють приблизно у 1 мільярд рублів щодня. У той час, коли влада продовжує витрачати трильйони на війну, економіка країни все глибше занурюється у кризу і стагнацію.
Корисні посилання та додаткова інформація
- Відео огляд ситуації: https://www.youtube.com/watch?v=S7Kpm-W-rfs
- Читайте також: У російських елітах зростає невдоволення політикою Путіна та перебігом війни, — ЗМІ
- Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — інструкція дій доступна на наших ресурсах.
