Україна опинилася у глибокій демографічній кризі, що стала однією з найсерйозніших за всю сучасну історію країни. Масовий відтік населення за кордон, стрімке падіння народжуваності та наслідки збройної агресії Росії призвели до суттєвого зменшення кількості жителів на територіях, підконтрольних Києву. За даними британського видання The Economist, населення України скоротилось приблизно до 27–28 мільйонів осіб, що суттєво відрізняється від довоєнних показників.
Населення України сьогодні: чисельність і причини скорочення
За підрахунками The Economist, з моменту повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року чисельність жителів контрольованих урядом територій скоротилася з близько 37 мільйонів до приблизно 27–28 мільйонів. Крім того:
- 3–5 мільйонів українців перебувають на окупованих Росією територіях;
- понад 5 мільйонів громадян виїхали за кордон, здебільшого до країн Європи.
Однією з ключових причин демографічного спаду є вимушена міграція. Все менше біженців із України планує повернутися на батьківщину. За даними Київського Центру економічної стратегії, наприкінці 2022 року 74% опитаних українців за кордоном планували повернутися, тоді як на початок 2024 року цей показник знизився до 43%.
Ситуацію ускладнює невизначеність щодо тривалості військового конфлікту та умов подальшого життя в Україні. Російські атаки на міста, а також на об’єкти енергетичної інфраструктури формують додаткові ризики нових хвиль масової еміграції.
За одним із прогнозів Організації Об’єднаних Націй, чисельність населення підконтрольних українській владі територій до 2040 року може скоротитися приблизно до 25 мільйонів осіб. Важливо підкреслити, що це — лише сценарій, який багато в чому залежатиме від перебігу війни, обсягів міграції та умов повернення громадян.
Народжуваність – критичний рівень
Однією з нагальних проблем української демографії є стрімке падіння народжуваності. У 2020 році сумарний коефіцієнт народжуваності коливався приблизно на рівні 1,2 дитини на одну жінку, тоді як наразі він упав до 0,8–0,9. Для простого відновлення поколінь необхідний показник близько 2,1 дитини на жінку.
Ситуація лише посилюється тим, що у першій половині 2026 року кількість померлих у країні перевищила кількість новонароджених більш як утричі. Такий дисбаланс між смертністю та народжуваністю сприяє природному скороченню населення.
Причини такого демографічного спаду включають:
- мобілізацію та бойові втрати;
- розлуку сімейних пар;
- економічну нестабільність;
- високий рівень невизначеності щодо майбутнього.
Ці фактори призводять до того, що дедалі більше українців відкладають створення сім’ї та народження дітей. Демографиня Світлана Аксьонова застерігає, що відтермінування батьківства може спричинити втрату запланованих поколінь. За песимістичним прогнозом, якщо війна триватиме до 2030-х років, коефіцієнт народжуваності може знизитися до 0,6 дитини на жінку.
фото з відкритих джерел
Чому після війни не варто очікувати швидкого бебі-буму
The Economist також звертає увагу на ще одну затяжну проблему: покоління українців, народжених у 1990-х та 2000-х роках, є найменшим за всю сучасну історію України. Саме це покоління наразі перебуває у віці, коли зазвичай створюють родини та народжують дітей.
Навіть у разі припинення бойових дій у найближчій перспективі швидке відновлення народжуваності малоймовірне через такі чинники:
- скорочення кількості потенційних батьків;
- часткове закріплення молоді за кордоном;
- обережність сімей, які залишилися в Україні, щодо планування дітей через безпекові і економічні ризики.
Експерти попереджають, що наслідки нинішнього демографічного спаду будуть відчутні поколіннями. Повне повернення частини біженців не компенсує втрат молодих шлюбних вікових груп.
Демографічна криза як виклик для економіки
Зменшення кількості населення впливає не лише на статистичні показники, а й на економічні перспективи держави. Менша чисельність працездатних громадян призводить до:
- дефіциту кваліфікованих працівників;
- зниження внутрішнього споживання;
- посиленого навантаження на пенсійні та соціальні системи.
Окрема складність полягає у зміні вікової структури населення. Через масову міграцію Україна втрачає значну кількість жінок репродуктивного віку та дітей, водночас бойові дії призводять до втрат серед чоловіків працездатного віку.
The Economist підкреслює, що навіть після закінчення війни Україні доведеться вирішувати низку важливих завдань:
- забезпечення повернення громадян;
- залучення іноземної робочої сили;
- створення умов, які стимулюватимуть українців залишатися на батьківщині.
Використання Росією демографічних втрат України
Видання наголошує на тому, що Росія використовує демографічну кризу України як елемент своєї інформаційної та політичної стратегії. Зокрема:
- заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв ставив під сумнів існування української нації;
- радник президента Росії Антон Кобяков висловлювався про «заселення» українських територій росіянами.
Автори аналітики пов’язують такі заяви з тим, що Росія розглядає демографічне послаблення України як для себе вигідний стратегічний наслідок війни.
Масова еміграція, загибель людей та падіння народжуваності створюють для української держави значні довгострокові виклики, навіть якщо бойові дії припиняться найближчим часом.
Водночас фахівці підкреслюють, що демографічний прогноз не є вироком. Чисельність населення у майбутньому залежатиме від динаміки безпеки, економічного відновлення, державної політики підтримки сімей та здатності країни повернути своїх громадян із-за кордону.
Нагадаємо, що в грудні 2025 року агентство Reuters також попереджало про ризик демографічного колапсу в Україні. Згідно з прогнозом, протягом наступного десятиліття країна може зіштовхнутися з дефіцитом близько 4,5 мільйона працівників. Серед основних причин цього явища виділяли масову еміграцію, низьку народжуваність та зменшення тривалості життя.
