Мурал у Тегерані, що зображує іранські ракети, які атакують корабель ВМС США
Фото: The New York Times
Вразливість глобального енергетичного ланцюга постала однією з основних проблем, виділених війною в Ірані.
Хоча конфлікт з Іраном супроводжується людськими жертвами та значними економічними втратами для мільярдів, у довгостроковій перспективі він може виступити каталізатором глибинних змін у світовій економіці. За оцінками експертів, руйнування, спричинені війною, здатні прискорити реформи, на які за інших обставин пішли б десятиліття. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на CNN.
Основною проблемою, яку виявила війна, виявилася вразливість світового енергетичного ланцюга. Іран продемонстрував, наскільки просто за допомогою безпілотників і катерів перекрити Ормузьку протоку — стратегічно важливий морський шлях, що забезпечує транспортування близько п’ятої частини світової нафти. Передбачається, що одним із наслідків стане спорудження новітніх нафтогазопроводів через Саудівську Аравію та ОАЕ в обхід протоки. Це дозволить істотно підвищити стабільність і знизити вартість постачань, оскільки зникне необхідність у дорогому страхуванні суден у зонах високої напруги. Інвестиційні стратеги вказують, що подібні потрясіння часто є необхідними для усвідомлення потреби у глобальних перетвореннях.
Війна вже спричинила значні зміни в енергетичній політиці світу:
- Вихід Об’єднаних Арабських Еміратів із ОПЕК послаблює можливість картелю підтримувати високі ціни на нафту, відкриваючи шлях до стабілізації ринку через надійних гравців;
- Через різкий стрибок цін у нафтовому секторі світова спільнота активніше переходить на сонячну енергетику та електромобілі;
- Експорт китайських технологій у сфері сонячної енергетики та акумуляторів досяг історичних максимумів;
- Сполучені Штати, володіючи значними запасами природного газу, здатні задовольнити зростаючі енергетичні запити технологічних корпорацій, які будують потужні дата-центри для розвитку штучного інтелекту.
Однак крім оптимістичних економічних перспектив існують помітні ризики:
- Новий іранський режим може стати ще більш радикальним, а проксі-групи Тегерана потенційно загрожуватимуть новим трубопроводам і транспортним коридорам, якщо Ормузька протока втратить своє стратегічне значення;
- Розпад ОПЕК означатиме втрату можливості координації спільних дій під час майбутніх глобальних енергетичних криз;
- Швидкий перехід на відновлювані джерела енергії може підірвати нафтовий сектор США, зокрема сланцевий видобуток у Техасі, якщо світовий попит на нафту опуститься нижче довоєнних показників.
Аналітики підкреслюють, що війна в Ірані відкрила очі на структурні недоліки глобальної енергетичної системи, які раніше ігнорувалися. У разі відновлення свободи судноплавства та ліквідації монопольних картельних угод, світова економіка має шанс вийти з цієї кризи більш стійкою, ніж до неї.
Раніше повідомлялося, що президент США Дональд Трамп дедалі більш виразно демонструє розчарування перебігом перемовин щодо припинення конфлікту з Іраном. За даними джерел, обізнаних із ситуацією, він нині серйозніше розглядає можливість повернення до активних бойових дій, ніж це було останніми тижнями.
Терпіння Трампа вичерпалося через тривалу блокаду Ормузької протоки та внутрішній розлад в іранському керівництві, який, на думку Вашингтона, ускладнює досягнення серйозних поступок Тегераном у ядерному питанні.
Варто також зазначити, що Дональд Трамп заявив про наявність у нього «найкращого плану» для припинення війни з Іраном, неодноразово відкидаючи іранську контрпропозицію як «неприйнятну». У розмові з журналістами в Овальному кабінеті він підкреслив: «У мене є план — він дуже простий. Я не розумію, чому ніхто прямо не заявляє: Іран не може мати ядерної зброї.»
