Українці продовжують відвідувати рейви, незважаючи на триваючу п’яту рік війну
Фото: Reuters
Для багатьох українців танці під електронну музику стали не просто розвагою, а невід’ємним засобом збереження ментального здоров’я у складні часи.
Незважаючи на постійну загрозу ракетних обстрілів та енергетичний терор у містах України, електронна культура продовжує тривати та розвиватися. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на міжнародний медіаресурс CNN.
У київських клубах, таких як легендарний Closer, приглушене освітлення та ритми техно стали для молодого покоління можливістю балансувати між жорстокою реальністю війни і прагненням відчувати життя. Для багатьох відвідувачів танці стали емоційним розвантаженням і способом зберегти психічне здоров’я. Клуби, розміщені у колишніх промислових приміщеннях, поєднують розважальний формат з роллю притулків та пунктів незламності, оснащених власними генераторами живлення.
Історія українського рейву завжди була тісно пов’язана з ідеями свободи та протистояння старій системі. Однак після початку повномасштабного вторгнення цей напрямок остаточно змістився на боротьбу з зовнішнім ворогом. У зв’язку з комендантською годиною формати заходів зазнали суттєвих змін:
- вечірки набули денного характеру та стали менш масштабними;
- події зберегли особливу, «дику» атмосферу та енергетику.
Так, у Харкові, який знаходиться поблизу кордону, нічні клуби стали місцем, де військові у відпустках можуть хоча б на кілька годин забути про фронтові реалії. Незвично, що на танцполах зараз частіше можна зустріти людей із аптечками, аніж із коктейлями.
Водночас війна сприяла появі нових молодих локальних артистів, адже іноземні діджеї стали рідше приїжджати до України. Багато музикантів сцени, зокрема діджей Даніель Детком, змінили діджейські пульти на зброю, захищаючи країну у лавах Збройних Сил України. Водночас вони продовжують створювати музику на ноутбуках під час пауз між боями.
Сьогодні субкультура рейвів в Україні перетворилася на потужний волонтерський ресурс. Кошти, отримані від організації вечірок та продажу музичних збірок, стабільно спрямовують на підтримку фронту. Це свідчить, що культурне життя в країні не зупинилося, а навпаки стало важливою частиною національного спротиву й віри у перемогу.
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №12345, що пропонує встановити День української музики. Відзначатиметься це свято у третю суботу вересня.
Пояснюється, що вибір саме цієї дати має глибоке історичне та символічне значення. Саме 24 вересня 1989 року в Чернівцях під час закриття фестивалю «Червона Рута» вперше публічно прозвучав заборонений тоді гімн України «Ще не вмерла Україна».
Нагадаємо, що українська співачка Руслана, переможниця Євробачення-2004, увійшла до складу журі німецького національного відбору на Eurovision Song Contest. Вона оцінювала вокальні дані та сценічне оформлення конкурсантів, спираючись на особистий досвід перемоги.
Руслана зазначила, що її участь у цьому проєкті – це велика відповідальність і водночас можливість знову нагадати Європі про силу української музичної культури.
