Кремль поступово усвідомлює складність свого становища у війні проти України, про що свідчить низка сигналів, на які звертає увагу британський військовий експерт Хеміш де Бреттон-Гордон у статті для Telegraph.
По-перше, російський президент Володимир Путін вперше назвав війну війною, відмовившись від раніше застосовуваного формулювання “спеціальна військова операція”. По-друге, офіційне визнання того факту, що українські далекобійні безпілотники і ракети суттєво ускладнюють становище Росії. Найважливішим же індикатором змін, за словами експерта, є ситуація в окупованому Криму, де через перебої з електропостачанням і дефіцит пального російська окупаційна влада змушена ввести режим надзвичайної ситуації. Це свідчить про те, що російські військові вже не в змозі забезпечити безпеку півострова, який Москва довгий час позиціонувала як недоторканну територію.
Про критичне значення Криму для Росії також пише видання Foreign Policy. Там наголошується, що йдеться не просто про ряд ізольованих ударів, а про комплексну кампанію, спрямовану на знищення всієї системи постачання російських військ у південному напрямку України. За словами аналітика Інституту вивчення війни Джорджа Барроса, нині Україна створює максимально сприятливі умови для майбутніх наступальних операцій. Зокрема, він зазначає:
– Україна формує поле бою.
– Українські війська поступово послаблюють російську оборону.
– Масштабний наступ можливий лише після тривалого виснаження противника.
Українська кампанія має не лише військовий, але й політичний аспект. Голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан повідомляє, що Росія посилює своє військове і силове угруповання в Криму, зокрема за рахунок масштабної присутності спецслужб ФСБ, що покликані стримувати потенційні прояви невдоволення серед місцевого населення. Крім того, Росія постачає на півострів додаткові війська та засоби протиповітряної оборони для захисту транспортних маршрутів.
За оцінками Foreign Policy, постійний тиск на Крим ускладнює виконання завдань щодо забезпечення російським військам безперебійного постачання на південному стратегічному напрямку і підриває одну з основних наративів Кремля — що анексія півострова гарантувала його безпеку.
Розширений погляд на ситуацію пропонує журнал Economist, який розглядає оголошені президентом Володимиром Зеленським 40 днів посиленого тиску на Росію не лише як військову операцію, а й як політичний і психологічний меседж. Журналісти наголошують:
– У слов’янських традиціях сороковий день символізує завершення земного шляху людини.
– Заяву президента можна розглядати як психологічний тиск на Кремль.
Однак за цим символізмом стоїть цілком практичний військовий план. Україна продовжує наносити удари по ключовій інфраструктурі, зокрема нафтопереробних заводах, дорогах, мостах і логістичних маршрутах, які ведуть до Криму. Керівник 413-го полку безпілотних систем Євген Карась вважає переломним моментом руйнування значної кількості російських систем протиповітряної оборони:
– «Момент, коли ми усвідомили, що маємо шанс, настав тоді, коли побачили, скільки ПРО систем нам вдається знищувати», — заявив він.
Водночас видання Economist застерігає не бути надто оптимістичними. Українські військові визнають, що поки що не вдалося повністю ізолювати Крим. Речник ВМС України Дмитро Плетенчук підкреслює: «Вважайте це планом оборони, а не перемоги». Джерела в українській розвідці також повідомляють, що російські війська мають запаси пального, тож нинішні проблеми не є вирішальними для фронту.
Журнал також подає стриману оцінку ситуації на Донбасі, зазначаючи, що:
– Незважаючи на успіхи України у глибокому російському тилу, Росія зберігає перевагу в людській силі і боєприпасах.
– Невеликі штурмові групи росіян продовжують наступати.
– Один із командирів українського спецпідрозділу прямо заявив: «Я не бачу ознак краху супротивника».
Наступний важливий коментар щодо поточного етапу війни надав міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус в інтерв’ю Der Spiegel. Він зазначив:
– Війна може увійти в вирішальну фазу.
– Союзники України мають використати цей критичний момент.
– Україні необхідні ресурси для нарощування власного виробництва озброєнь і продовження оборони проти російської агресії.
– Союзники несуть спільну відповідальність за підтримку України і не повинні її послаблювати.
Міністр також нагадав, що на найближчому саміті НАТО планується створення фонду підтримки України обсягом 40 мільярдів євро, з яких Німеччина має надати 12 мільярдів. Він також підкреслив, що Бундесвер сьогодні значно краще підготовлений до можливої війни, ніж у 2022 році, хоч і визнав, що збройні сили Німеччини мають ще деякі прогалини, а не все замовлене озброєння вже поставлено. Проте за останні три роки німецька армія зазнала суттєвих змін на краще.
