Чому досі говорять про відмову від НМТ: правда про зовнішнє оцінювання в Україні
Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) вже давно стало однією з найобговорюваніших тем в українській освіті. Особливо, коли мова заходить про його заміну на національний мультипредметний тест (НМТ). Чому за останні роки наростає критика саме НМТ і виникають ідеї відмовитися від нього? Давайте розберемося.
Історія і контекст: від ЗНО до НМТ
Коли говорять про зовнішнє оцінювання в Україні, неможливо не згадати ЗНО, яке впроваджували кілька разів у 2007–2010 та знову у 2014–2015 роках. Це була важлива реформа, яка змінила систему вступу у вищі навчальні заклади. День сьогоднішній — це вже не ЗНО у класичному вигляді, а його «воєнний» варіант, НМТ, що з’явився у відповідь на воєнні виклики.
Відмінність між ними досить чітка: ЗНО сприймалося як важливий крок до справедливості та прозорості у вищій освіті, а НМТ — більше як вимушений компроміс, викликаний специфічними обставинами.
Причини недовіри до НМТ, які варто знати
Мінімум чотири ключові фактори викликають занепокоєння у суспільстві та освітян:
- Перехід із тимчасового на постійний формат. Коли в 2022 році НМТ з’явився як вимушений захід, ніхто не думав, що він стане новою нормою. Але в 2026 році це вже п’ятий рік поспіль, і замість експерименту — це постійна практика.
- Перебільшене значення результатів тестування. Результати НМТ вже не просто впливають на вступ, вони використовуються для ранжування шкіл, викладачів, розподілу грантів і стипендій. Та така «монополія» на оцінювання викликає питання про адекватність цього інструменту.
- Втрачена прозорість і відкритість. Комп’ютерне тестування — це прогрес, але разом із закритістю процедур виникають сумніви у коректності оцінок і неможливості оскаржити результати у потрібній мірі.
- Недостатня відповідність вимогам університетів. Однакові тести з математики, української чи історії для різних спеціальностей — це як універсальний ключ не до всіх замків. Університети починають ставити під сумнів, чи дозволяє НМТ дійсно обрати найкращих студентів для конкретних напрямів.
Чому НМТ – це не просто тест і чому суспільство сумнівається
НМТ зараз – це щось більше ніж спрощена форма ЗНО. Це соціальний індикатор, за яким судять про успішність шкіл, навантаження на вчителів, пріоритети в освіті. Саме тому питання виникають не лише до результатів, але й до самої процедури: чи не надто жорсткий і швидкий цей спосіб оцінювання, чи справедливий він, якщо всі предмети заливають на один день?
До того ж, система шкалювання балів викликає багато запитань. Настільки прозорою та надійною її складно вважати, якщо критерії формування оцінок затверджують чиновники без тестологічних обґрунтувань.
Що відбувається з довірою до системи?
На жаль, НМТ втрачає підтримку громадськості. І це найбільший виклик для всієї системи відбору і вступу. Якщо не почати відкрито обговорювати проблеми та шукати вирішення, незабаром виникне ризик повного відкидання ідеї зовнішнього оцінювання як такої.
Важливо пам’ятати, що довіра не падає з неба – її потрібно заслужити. ЗНО колись це зробило, НМТ має шанс теж, просто зараз треба зупинитися і чесно поговорити про всі перешкоди і виклики.
Коротко про головне
- НМТ — це вимушений інструмент, який перетворився на систему без чітких правил і прозорості.
- Надмірна увага до балів створює ризики спрощення та фетишизації результатів.
- Закритість і складність оскарження результатів підривають довіру.
- Університети все частіше ставлять питання про релевантність тестів конкретним спеціальностям.
Світ зовнішнього оцінювання в Україні ще не досяг ідеалу, але зупинятися не можна. Потрібна відкритість, вдосконалення та взаємна довіра між усіма учасниками освітнього процесу.
Автор: Ігор Лікарчук, доктор педагогічних наук, професор.
