Як розпізнати підроблені резюме та фейкових кандидатів: загрози і реальність ринку праці
Компанії вже давно звикли перевіряти резюме на предмет перебільшення досвіду. Але тепер виникає новий виклик: чи точно ту саму людину, ім’я, фото та кар’єрний шлях якої бачать у резюме, справді запросили на співбесіду? На міжнародному ринку все частіше виявляють різноманітні схеми — це використання чужих персональних даних, підставних учасників технічних інтерв’ю, а також віддалених працівників, які працюють під чужими іменами, отримуючи доступ до внутрішніх систем компаній.
За останні роки межа між такими випадками дещо розмилася. Тому рекрутерам сьогодні вже недостатньо лише перевірити CV з профілем у LinkedIn чи провести стандартне інтерв’ю — ситуація стала набагато складнішою.
Коли фейковий кандидат проходить кілька рівнів перевірки
Один із найгучніших скандалів пов’язаний із Крістіною Чепмен, яку засудили за участь у шахрайській схемі. Вона допомагала північнокорейським спеціалістам працевлаштовуватись, використовуючи чужі персональні дані. Внаслідок цього постраждали 68 громадян США, а 311 компаній були ошукані.
Але не всякий фейк пов’язаний із прямою підміною особи. Ринок наповнений кейсами використання «позичених» імен та документів, викуплених профілів у LinkedIn, технологій face swap і дипфейків під час відеоінтерв’ю, а також зміни голосу. І, звичайно ж, досі процвітає прикрашання досвіду у резюме.
Результати досліджень свідчать:
- Понад 75% компаній знаходили невідповідності у даних кандидатів — найчастіше це стосується інформації про досвід роботи, освіту та навіть судимості (за даними HireRight Global Benchmark).
- 45% кандидатів визнавали, що «підфарбовували» резюме, щоб відповідати вакансії, а 21% приписували собі навички, якими насправді не володіли та й не намагаються освоїти (за Greenhouse Workforce & Hiring Report).
- 35% менеджерів з підбору персоналу стикалися з випадками, коли на віртуальному інтерв’ю був хтось інший замість кандидата (дані Checkr Survey).
- 18% інтерв’юерів помічали ознаки використання дипфейків під час онлайн-співбесід (The Greenhouse 2025 AI in Hiring Report).
Стандартні перевірки не завжди виявляють підробки. У 2024 році компанія з кібербезпеки KnowBe4 публічно зізналася, що найняла фейкового Principal Software Engineer попри кілька інтерв’ю, рекомендацій і перевірку бекграунду. Це доводить, що кількість етапів відбору вже не гарантує безпеку.
Прогнози Gartner теж не втішні: до 2028 року кожен четвертий профіль кандидата може виявитися фейковим. Якщо це станеться, перевірка консистентності інформації про кандидата стане такою ж звичною процедурою для рекрутерів, як вивчення досвіду роботи.
Фейк найчастіше викривається не технологіями, а деталями
Гучні скандали з викраденими особистостями чи «laptop farms» здаються далекими від України. Однак і українські рекрутери регулярно стикаються з фейковими профілями.
У нашій роботі рідко буває те, що одразу кричить: «Це підробка» — частіше підозри викликають надто ідеальні профілі.
Справжні проблеми починаються під час глибинних запитань, наприклад:
- Над яким саме продуктом ви працювали?
- Хто був цільовою аудиторією?
- Яку проблему ваша команда вирішувала?
- Чому обрали саме це технічне рішення?
- Що зрештою вдалося досягти?
Іноді за яскравими словами та красивими фразами не вдається знайти причинно-наслідкові зв’язки.
Перевірка складніша у випадках, коли кандидат вказує досвід у великих міжнародних організаціях — там знайти реальних людей, отримати рекомендації або підтвердити профіль через онлайн-активність значно важче.
У нашій практиці був навіть випадок, коли кандидат кілька разів під різними іменами ледь не успішно просувався в клієнтів із різними резюме.
Іноді зустрічаються неперсоналізовані email-адреси, неіснуючі навчальні заклади та спеціальності, а також LinkedIn-профілі, що не співпадають зі змістом резюме.
Також бувають простіші, але ніяк неочікувані невідповідності. Наприклад, людина каже, що довго жила чи навчалася у певній країні, але не орієнтується в базових реаліях тамтешнього життя. У нас навіть були кандидати, які розповідали, що переїхали до родичів у Дніпро чи інше українське місто, але під час бесіди не знали про повномасштабну війну та не могли пояснити, як переживали переїзд.
Найбільше таких випадків трапляється в міжнародній IT-спільноті, зокрема серед фахівців Blockchain, DevOps, і тих, хто працює з популярними стек-технологіями, як-от React, Python, Java.
Прикрашання резюме — проблема, яка не зникла
На фоні обговорення дипфейків і викрадених особистостей складно забувати про більш очевидний вид шахрайства — свідоме прикрашання досвіду.
Колега Катерина Павлова, IT-рекрутерка з ITExpert, згадувала такий випадок:
“Кандидат звернувся за консультацією з пошуку роботи, проте фактично просив скласти резюме так, щоб виглядати сильним middle-фахівцем, а не новачком, а також підготувати його до співбесіди, щоб під час технічних інтерв’ю не було виявлено невідповідностей. Звичайно, у цьому я йому відмовила.”
Вилучення з CV неактуальних короткочасних проектів, зміна структури або докладніше описання релевантних задач — це звична робота з резюме. Але додавання неіснуючих років досвіду, технологій або проектів — це вже зовсім інше.
Що варто перевіряти в першу чергу?
Жорсткі чек-листи, наприклад типу «новий профіль у LinkedIn = фейк», можуть легко призвести до помилок і втрати хороших кандидатів. Краще звертати увагу на цілісність інформації та послідовність історії.
Ось кілька типових знаків потенційної фейковості у перший час спілкування:
- Несумісна хронологія. Кандидат вказує, що працював у компанії до її офіційного заснування, позначає on-site роботу у місті, де офісу немає, або зазначає незвичні дати навчання у навчальному закладі.
- Нештучний цифровий слід. Профілі в LinkedIn, GitHub, Djinni та резюме виглядають як історії різних людей — дати, локації й ролі часто не співпадають, профілі порожні або не підтверджують заявлений рівень.
- Кар’єрний шлях ідеально підлаштований під вакансію. Кандидат володіє усіма потрібними технологіями, має сертифікати і відповідний досвід, погоджується на будь-який графік і умови. Реальний досвід зазвичай має очікувані обмеження та зони, де людина визнає «це я не робив».
- Є красиві слова, але бракує логіки. Людина впевнено говорить про масштабування, оптимізацію та впровадження, але не може конкретно пояснити, які частини продукту вдосконалювалися, які бізнес-завдання вирішувалися.
- Заявлена географія не відповідає поведінці. Кандидат відповідає у нестандартні години, готовий на дзвінок у будь-який час, або не орієнтується в базових реаліях країни, де нібито працював і жив.
- Підтвердити будь-який факт складно. Кандидат не надає сертифікатів, рекомендації виявляються неперевірними, компанії та університети не існують, а показані роботи або GitHub-активність — універсальні для багатьох контекстів або тема змінюється під час розмови.
Антифрод-інструменти допомагають виявляти підміни, але не є панацеєю. У ITExpert був випадок, коли спеціалізований сервіс не зміг розпізнати дипфейк під час відеоінтерв’ю.
Збільшується не лише кількість фейкових профілів, а й ризик хибних підозр. Нові LinkedIn-профілі, нестандартні кар’єрні траєкторії або низька якість відеозв’язку можуть викликати недовіру. Важливо вибудовувати систему перевірки таким чином, щоб вона ефективно знаходила шахрайство і водночас не відсіювала кандидатів із неординарною біографією.
