Китайський закон про «етнічну єдність»: посилення контролю чи нова реальність для меншин?
Нова китайська «етнічна єдність» – це не просто закон, а масштабна пропагандистська кампанія з використанням роботів, публічних заходів та офіційних промов. Мета – виправдати та підкріпити цей закон, який критики вважають черговим ударом по правах тибетців, уйгурів та інших національних меншин.
Що передбачає закон?
Документ надає Пекіну широкі повноваження для переслідування груп і осіб за кордоном, яких вважають причетними до підриву національної єдності або етнічного розділення. Такий крок насторожив активістів і правозахисників, бо виникла реальна загроза звинувачення за межами Китаю та можливої екстрадиції чи примусового повернення.
Вже з першого дня дії закону, у Вашингтоні, Брюсселі та інших містах пройшли протести. Особливо трагічним стало самоспалення тибетського активіста під стінами ООН у Нью-Йорку – він помер від опіків. Правозахисні організації, західні уряди і депутати США засудили цей закон, назвавши його репресивним.
Пекін не збирається поступатися
У відповідь китайська влада йде в контратаку. Віце-міністр юстиції Китаю Ху Веїлі звинувачує західні ЗМІ в «спотворенні» законодавства. За його словами, закон є законним, потрібним і відповідає міжнародним стандартам. Спікер Міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякун звинуватив США та ЄС у «зловмисній наклепі» на політику Китаю.
Чому ця тема така болюча?
Під керівництвом Сі Цзіньпіна партія дедалі жорсткіше карає за будь-яку критику щодо поводження з етнічними меншинами. Особлива увага приділяється тибетцям, де намагаються обмежити вплив Далай-лами, а також уйгурам – мусульманській меншості, з якою ведеться жорстка політика в Сіньцзяні.
Хоч офіційно закон нібито захищає традиції 56 офіційно визнаних етнічних спільнот, фактично він спрямований на інтеграцію меншин у культуру китайської більшості – ханьцзінів. Це викликає побоювання втрати культурної самобутності та стирання мовних традицій.
Історія переслідування уйгурів
- Тривала напруга: Уйгури, чисельністю близько 12 мільйонів у Сіньцзяні, довго піддаються репресіям через підозри в сепаратизмі.
- Хто такі уйгури? Це тюркський народ Центральної Азії, що здебільшого сповідує іслам і має власну мову.
- Після 11 вересня: Китай посилив переслідування уйгурів, апелюючи до «глобальної війни з тероризмом».
- Зміна демографії: Пекін реалізує програми переселення ханьцзинів у Сіньцзян, а багатьох уйгурів примусово вивозять для роботи в інших регіонах.
Як реагує китайська влада?
Офіційна газета Global Times звинуватила «деякі західні країни та ЗМІ» в наклепі, підкреслюючи, що їхні звинувачення – це «одностороння риторика, далека від фактів». Водночас у Китаї відбуваються культурні заходи, спрямовані на підтримку закону. У середу щонайменше півтора десятка міст організували шоу та обговорення, щоб показати єдність і підтримку політики держави.
Через суворий контроль в інтернеті складно зрозуміти, як новий закон сприймає пересічний громадянин. Проте подібні кроки раніше викликали протести: у 2020 році обмеження використання монгольської мови у Внутрішній Монголії призвело до масштабних заворушень. Цього тижня у місцевих громадах навіть організували ігри – перетягування канату і скакалки – на підтримку «етнічної єдності».
Закон у дії: конкретні норми
Забороняється будь-яка діяльність, що «підриває етнічну єдність чи створює розбіжності» як у Китаї, так і за кордоном. Тепер усі громадяни зобов’язані включатися у процес етнічної інтеграції. Саме китайська мандаринська мова стає обов’язковою для навчання та офіційного листування, а батьків зобов’язують виховувати дітей у дусі любові до Комуністичної партії.
Відлуння за межами Китаю
Президент Тайваню Лай Чінґ-тє висловив стурбованість, що закон можуть застосувати й до громадян Тайваню, який Китай вважає своєю територією. Він закликав міжнародну спільноту протидіяти цьому документу.
У відповідь представниця Офісу у справах Тайваню Чжу Фенлянь заявила, що закон допоможе об’єднати всі етноси й сприяти будівництву сильної країни.
Заяви правозахисників і міжнародних організацій
- Правозахисники наполягають на скасуванні закону, який ухвалили в березні під час щорічних сесій китайського парламенту.
- Волкер Тюрк, верховний комісар ООН з прав людини, відзначив, що закон може посилити обмеження мовних, освітніх, релігійних, культурних і громадських свобод меншин.
- У квітні в листі до китайської влади вісім експертів із прав людини попередили про «серйозні наслідки» для тибетців, уйгурів і монголів.
Цей закон є частиною більш широкої стратегії Сі Цзіньпіна формувати єдину національну ідентичність, керовану Комуністичною партією. Особливу увагу він приділяє контролю над Сіньцзяном і Тибетом, де прагнення до автономії неодноразово приводили до конфліктів і насилля.
Китайська влада вже практикує масові затримання, політичне виховання, розлучення дітей із сім’ями та обмеження демографічного зростання меншин. Через це зникають мови, релігійні звичаї й культурні традиції.
До підготовки матеріалу долучилася Пей-Лін Ву.
