Розшифровано 108-річне німецьке радіоповідомлення часів Першої світової
Понад століття тому передана зашифрована радіограма під час Першої світової війни залишалася нерозгаданою — і ось нарешті, через 108 років, її вдалося розшифрувати вперше. Повідомлення інформувало про пересування британського крейсера та ескадри союзників у районі Кримського півострова. Розшифрування здійснив розробник на прізвище Прінц із допомогою штучного інтелекту GPT-Astra, що пройшов непростий шлях розв’язання складного шифру.
Джерело і метод кодування
Прінц обрав цей шифр зі знаної добірки із 50 нерозгаданих кодів, яку підтримує німецький науковий блог Scienceblogs.de. Відомо, що повідомлення було закодоване за допомогою методу ADFGVX — доволі заплутаного шифру, який упродовж війни активно застосовував німецький військовий флот.
Шифрування використовувало сітку літер, що перемішувалась залежно від поточного ключового слова, тож для розшифровки потрібен був правильний “пароль” та великий досвід у криптоаналізі.
Секретний ключ та розшифрування
АІ Astra почав роботу із словом “TRUPPENVERSCHIEBUNG” як ключем і зумів розкрити зміст шифротексту:
- «EIN ENGLISCHER KREUZER EINLIEG X SEWASTOPOL X S4STEN X EIN GESCHWADER DER X ALLIIERTEN FOLGT 26STEN X»
Переклад українською: «АНГЛІЙСЬКИЙ КРЕЙСЕР ПРИБУВ ДО СЕВАСТОПОЛЯ 24-ГО, ЕСКАДРА СОЮЗНИКІВ СЛІДУЄ 26-ГО». Тобто, повідомлення містить важливі військові відомості про пересування британських кораблів у Чорному морі наприкінці 1918 року.
Збіг із історичними даними
Перевірка даних за військовими журналами підтвердила точність розшифровки. Зокрема, час прибуття британського крейсера HMS Canterbury до Севастополя співпадає з повідомленням — 24 листопада 1918 року. У повідомленні також міститься дата прибуття союзницької ескадри — 26 листопада, що ідеально збігається з історичними записами.
Хоча при передачі цю дату могли помилково позначити, а цифрова “4” виглядає як “S”, загальна точність підтверджує достовірність радіограми.
Чому шифр не розгадували раніше
GPT-Astra припускає, що суперечки навколо ключа ускладнювали справу раніше: вважалося, що слово “TRUPPENVERSCHIEBUNG” використовувалося як ключ лише з 9 грудня 1918 року, тоді як саме це повідомлення зашифроване та передане 29 листопада того ж року.
Це свідчить про те, що розгадка потребувала нестандартного підходу і гнучкого мислення — найсучасніші алгоритми штучного інтелекту останнього покоління і стали ключем до успіху.
Ключові моменти розшифровки:
- Вибір правильного криптографічного методу — ADFGVX.
- Підбір вірного ключа для дешифрування.
- Перевірка отриманих даних із військовими архівами.
Що це означає для історії та криптографії?
Цей прорив у криптоаналізі відкриває новий пласт розуміння військових операцій часів Першої світової, демонструє потенціал AI для розшифровки зашифрованих повідомлень, які раніше вважалися нерозгаданими. Розкриття подібних історичних загадок збагачує наші знання про минуле й допомагає краще усвідомити технологічний розвиток із часу світових конфліктів.
