Частка українських громадян, які вважають можливим втручання президента у діяльність уряду та Верховної Ради з метою зміцнення обороноздатності країни та ігнорування конституційного розподілу повноважень в умовах повномасштабної війни, знизилася з 79% у липні 2022 року до 52% у травні 2026 року. Такі дані наводить опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Водночас частка населення, що підтримує дотримання конституційного розподілу повноважень між гілками влади, зросла з 16% до 38%.
Розподіл думок серед різних груп довіри до президента виглядає таким чином:
- серед тих, хто повністю довіряє президенту, абсолютна більшість — 81% — вважають втручання глави держави в діяльність уряду та парламенту виправданим;
- серед тих, хто зовсім не довіряє президенту, 16% також підтримують таке втручання, однак 65% виступають проти;
- решта респондентів, які не змогли сформулювати чітку відповідь, зростає у частці із падінням рівня довіри до президента.
Додатково респондентів запитували щодо необхідності перезавантаження центральної влади після завершення війни для відновлення країни. Мова йде про зміну складу президента, уряду та Верховної Ради. Порівняно з 2022 роком, коли 73% очікували перезавантаження влади на принаймні одному рівні, показник у 2026 році збільшився до 88%. Детальніше очікування стосуються:
- Верховної Ради: збільшення з 69% до 83% охочих бачити зміну складу;
- уряду: зростання з 47% до 74%;
- президента: збільшення з 23% до 67%.
Серед прихильників президента більшість (67%) не очікують змін у його статусі після війни, тоді як серед тих, хто імовірно довіряє, 68% прогнозують зміну. Серед противників довіри майже всі вважають оновлення влади необхідним.
Ці дані узгоджуються з результатами іншого опитування, проведеного у квітні 2026 року, яке досліджувало бачення українцями майбутнього чинного президента Володимира Зеленського після війни. Серед тих, хто повністю довіряє президенту:
- 70% бажали б, щоб він залишився на посаді;
- серед тих, хто скоріше довіряє, лише 28% підтримують його подальше правління;
- серед тих, хто не довіряє, така підтримка складає 1–2%.
При цьому варто зазначити, що мова йшла саме про період після завершення війни. Інші дослідження КМІС постійно демонструють, що більшість українців виступають проти проведення виборів під час воєнного стану.
Опитування було проведене з 7 травня по 3 червня 2026 року методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів серед 1000 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах, контрольованих урядом України. За звичайних умов статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, та 1,8% для показників, близьких до 5%. В умовах війни до вказаної формальної похибки може додаватися систематичне відхилення, проте результати зберігають високу репрезентативність.
Фото: https://t.me/V_Zelenskiy_official/
