Російсько-українська війна суттєво вплинула на кількість науковців в Україні. Через широкомасштабну агресію з боку Росії 15-20% дослідників припинили свою наукову діяльність. З цієї кількості приблизно 8% виїхали за кордон. Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов в інтерв’ю для видання «Інтерфакс-Україна», на яке посилається «Главком».
За словами урядовця, в Україні наукові працівники поділяються на дві основні категорії:
1. Академічні дослідники – близько 25 тисяч осіб.
2. Науково-педагогічні кадри в університетах, разом із якими загальна чисельність науковців становить приблизно 80 тисяч.
Як пояснив Денис Курбатов, Україна є однією з країн із найнижчою кількістю дослідників на тисячу жителів. Цей показник знижувався з 1990-х років і продовжував падати до початку повномасштабної війни. Наразі він стабілізувався, проте потребує подальшої роботи. Заступник міністра висловив переконання, що перехід економіки України до моделі, орієнтованої на створення доданої вартості, сприятиме покращенню ситуації.
Курбатов зауважив, що війна також вплинула на загальну чисельність населення України, що безпосередньо відображається на кількості науковців. За його оцінками:
– 15-20% наукових працівників припинили займатися науковою діяльністю.
– Близько 8% із них виїхали за кордон.
– Решта змінили професію.
Це становить значні втрати для наукової сфери країни. Водночас, за словами заступника міністра, 80-85% учених продовжують працювати в Україні, незважаючи на складні умови, які не сприяють їхній діяльності.
Також в українській науці спостерігається явище старіння кадрів:
– Найчисельнішою є вікова група 40–60 років.
– Наступною за кількістю – категорія понад 60 років.
– Найменше науковців молодше 40 років.
Денис Курбатов наголосив, що старіння населення загалом призводить до аналогічних тенденцій у науковому секторі. Водночас вже вживаються кроки для залучення більшої кількості молодих людей до науки. Зокрема, у 2024 році запущено масштабний пілотний проєкт – проєктна аспірантура, який передбачає:
– Значне підвищення аспірантських стипендій.
– Фінансування дисертаційних досліджень, включно з матеріалами, відрядженнями та реактивами.
– Мотивацію наукових керівників.
– Формування тем досліджень згідно із потребами держави.
Окрім цього, станом на 2026 рік очікується подальше зростання вартості навчання за контрактом у закладах вищої освіти. Це зумовлено необхідністю формування спеціальних фондів для підтримки освітніх установ.
Наостанок варто зазначити, що Україна залишається серед країн із найнижчою кількістю дослідників на душу населення, а війна значною мірою ускладнила ситуацію в науковій сфері, хоча більшість дослідників і надалі працюють всередині країни попри складні обставини.
