Російська влада офіційно задокументувала 11 335 випадків смерті іноземних громадян, які загинули під час війни проти України, воюючи на боці Росії. Ці особи походили майже зі ста країн світу. Такі відомості містяться у конфіденційних документах Росстату, які стали надбанням хакерських організацій Silent Crow і Cyber Partisans.
Журналісти видання Bloomberg провели масштабне розслідування, аналізуючи великий масив даних, до якого увійшло понад 11 мільйонів свідоцтв про смерть та супровідну інформацію, зокрема про місце народження, громадянство і локацію смерті. У дослідженні іноземцями вважали тих, хто народився за межами Російської Федерації або мав інше громадянство.
За офіційними даними Росстату, зазначені 11 335 смертей були зареєстровані в період із 24 лютого 2022 року по кінець серпня 2026 року. У документах ці випадки безпосередньо пов’язували з війною - зазначалося це через позначки або згадки про “військову операцію”, обстріли чи атаки безпілотників.
Основну частку серед загиблих становили особи з колишніх радянських республік:
- Близько 3700 загиблих були громадянами України або народилися на території країни після її проголошення незалежності у 1991 році. Переважна більшість із них проживала в регіонах сходу та півдня України, окупованих Росією.
- Приблизно 80% інших загиблих іноземців також були вихідцями з інших колишніх радянських держав.
- Загалом понад 6000 осіб, народжених поза межами Росії, на момент смерті мали російське громадянство.
За оцінками Bloomberg, число зафіксованих смертей іноземців зростало пропорційно загальним втратам російських військових. Якщо у 2022 році було зафіксовано близько 630 таких смертей, то у 2025 році цей показник перевищив 5500, що вдвічі більше за попередні роки.
Також спостерігається зміна географії вербування:
- Найбільша кількість загиблих із Непалу припадає на 2023-2024 роки.
- Із Шрі-Ланки та Китаю - на період 2024-2025 років.
- З кінця 2025 року зросла кількість смертей серед вихідців з Колумбії, Кенії та Нігерії.
Загальна кількість загиблих вихідців з африканських країн становить близько 340 осіб, причому більшість цих смертей зафіксовано з 2025 року. Найчисельнішими серед них були громадяни або вихідці з Єгипту, Камеруну, Нігерії, Кенії та Гани.
Водночас у наявній базі даних не виявлено жодного випадку смерті військових з Північної Кореї, хоча ця країна направила до Росії тисячі військовослужбовців для участі у бойових діях. Журналісти припускають, що таке ігнорування офіційної статистики може бути пов’язане з тим, що північнокорейські війська воювали у складі іноземних формувань, а не проходили службу безпосередньо в російській армії, і тому не отримували офіційних свідоцтв про смерть.
Видання Bloomberg наголошує, що реальна кількість загиблих іноземців, ймовірно, перевищує офіційні дані через кілька факторів:
- Частина військових вважається зниклими безвісти.
- Деякі тіла не ідентифікували.
- Смерті від отриманих поранень могли бути зафіксовані з затримкою або класифіковані за іншими категоріями.
Особливо неповними є дані за 2026 рік.
Українські джерела наводять інші оцінки кількості іноземців, залучених Росією до війни. Секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитро Усов вказував, що станом на жовтень Росія завербувала орієнтовно 46 тисяч іноземних бійців. Він також повідомляв, що Україна утримує у полоні військовослужбовців із 59 країн, і що у 2026 році Москва планувала залучити додатково близько 18,5 тисячі іноземців. Натомість начальник Головного управління розвідки Міноборони України надав меншу оцінку - близько 28 тисяч.
У матеріалі також приділяється увага громадянам Перу. Міністр закордонних справ Перу Карлос Еспа минулого тижня відвідав Москву з метою з’ясування долі щонайменше 430 перуанців, мобілізованих у російську армію. За інформацією уряду Перу:
- 25 із них загинули.
- Понад 180 вважаються зниклими безвісти.
Російська влада не визнає застосування шахрайських методів вербування іноземців. Водночас тривогу через повідомлення про смерті громадян інших країн, яких начебто заманювали в Росію обіцянками громадянства, фінансової вигоди або роботи, висловили уряди Киргизстану, Казахстану, Кенії та Гани.
Інформацію для розслідування отримали після кібератаки на внутрішню інфраструктуру Росстату. Інцидент стався 1 листопада, коли хакерські угруповання Silent Crow та Cyber Partisans заявили, що отримали доступ приблизно до 25 тисяч комп’ютерів і викрали близько 23 терабайтів даних. Водночас Росстат заявив про цілеспрямовані кібернапади, але заперечив будь-яке порушення цілісності своїх баз даних чи витік конфіденційної інформації третім особам.
