Війна, яку російський диктатор Володимир Путін тривалий час намагався тримати подалі від столиці Росії, нині дедалі більш відчутно наближається до Москви. Удари українських безпілотників змушують мешканців столиці ховатися в укриттях, спостерігати за пожежею на стратегічних об’єктах і безпосередньо відчувати наслідки бойових дій.
Питання про те, чи змінить ця нова реальність ставлення росіян до війни та чому Москва все частіше відчуває те, що українські міста переживають вже майже чотири з половиною роки, розглядає The Financial Times. Видання LIGA.net надає короткий виклад цієї теми.
"Москва теж горітиме": як війна дійшла до столиці Росії
Для багатьох москвичів першим сигналом наближення повітряної тривоги є не офіційні сповіщення, а гул безпілотників над містом у нічний час, який передує вибухам на найбільшому нафтопереробному заводі столиці.
Навесні Україна значно посилила кампанію ударів дронами по Москві. Тепер москвичі також змушені ховатися у підвалах, спостерігати підпалені підприємства та бачити свої автомобілі, покриті токсичним «нафтовим дощем» — ознаками війни, яку Кремль намагався максимально приховати від мешканців столиці.
18 червня під час атаки на головний московський НПЗ президент України Володимир Зеленський наголосив:
- «Якщо Україна горить, ваша Москва теж горітиме».
Унаслідок удару в небо здійнялися величезні стовпи чорного диму.
Ескалація атак безпілотників стала відповіддю на руйнівні авіаудари Росії по Києву та іншим українським містам.
За словами Конрада Музики, директора Rochan Consulting, Україна з весни все активніше та ефективніше завдає ударів по московській інфраструктурі.
Мер Москви Сергій Собянін повідомив, що в березні російські засоби протиповітряної оборони збили 250 дронів за два дні, що стало найбільшим за той період ударом. 18 червня був встановлений новий рекорд — 180 збитих безпілотників за один день.
Без сирен і паніки: як влада намагається приховувати війну від москвичів
Під час атаки 18 червня багато москвичів змушені були ховатися в підземних паркінгах, коридорах та навіть у санвузлах. Для більшості це став перший подібний досвід з початку російського вторгнення у 2022 році.
Амалія, молода мати з передмістя Москви, пригадує:
- «Мені снилося, що нас бомблять. Потім я прокинулася о 6:30 і зрозуміла, що це реальність, а не сон».
Протягом кількох годин, поки вона разом із дитиною ховалася на сходовій клітці, по сусідньому будинку, супермаркету і НПЗ було завдано ударів. При цьому, за її словами, жодних попереджень вони не отримали.
Подібні скарги зустрічаються і в коментарях під публікаціями на Telegram-каналі губернатора Московської області:
- «Чуємо наближення дрона, біжимо в коридор, а через годину з’являється офіційне попередження», — пише Ольга з передмістя Москви.
Представники московських муніципалітетів пояснюють відсутність сповіщень тим, що запуск сирен змусив би людей у паніці виходити на вулиці, що могло спричинити ще більше жертв.
Як «нафтовий дощ» зрівняв Москву з іншими регіонами
Українські удари по російських нафтопереробних заводах також провокують дефіцит палива, що викликає обурення у росіян через офіційні заяви про відсутність будь-яких проблем із постачанням.
Московський блогер Михайло Вітте поділився у Instagram саркастичною ілюстрацією ситуації:
- «Дехто каже, що в Росії дефіцит палива. Це вигадка. Подивіться на «нафтовий дощ»! У нас його так багато, що ми не знаємо, що з ним робити».
Він показує біле авто, вкрито чорними краплями нафти.
Жителі Підмосков’я після атаки 18 червня стали свідками цього «нафтового дощу». Місцева влада намагається применшувати загрозу, пояснюючи чорні краплі «продуктами горіння».
Пожежа на московському НПЗ поширилася і на найбільший в Росії оптовий ринок «Садовод», де згоріли ряди магазинів і запаси товарів. Власники оцінюють збитки у десятки тисяч доларів.
Одна з підприємців зазначає в Instagram:
- «Ми побачили, як те, що будували роками, згоріло. Сльози лилися рікою, ноги підкашувалися».
Жінка з Бєлгородської області додає:
- «Я не пишаюся цим, але певною мірою радію, що москвичі нарешті відчують, як живуть регіони, подібні до нашого, вже багато років».
Політолог із Москви Андрій Колесніков звертає увагу, що ігнорувати атаки стає неможливо, але для багатьох росіян це стало «новою реальністю», якщо удари не стосуються їхньої особисто.
За його словами, Москва — велике місто, де відмінності між заходом і сходом настільки значні, що вони нагадують «майже різні країни».
Влада констатує нестачу додаткових систем ППО для посилення оборони, проте кадри з російських Telegram-каналів демонструють встановлення додаткових комплексів «Панцир» щонайменше у трьох районах Москви.
Російські користувачі соцмереж іронічно ставляться до «найкращої ППО у світі». Проте поки немає ознак, що ця хвиля невдоволення вплине на рішення Кремля.
Під час промови перед випускниками військових академій у вівторок Путін заявив, що удари українських безпілотників мають на меті «дестабілізувати суспільство й посіяти сумніви щодо успіхів російських військ на фронті».
Колесников зазначає, що атаки водночас посилюють позиції як противників війни, так і «яструбів», які вимагають застосування ядерної зброї. «Для Путіна цей тиск є стимулом до подальшої ескалації», — говорить експерт.
