Сирія на роздоріжжі: виклики та надії в нову дипломатичну еру

Новий імідж і дипломатична сила президента аль-Шараа

Минулого року президент Сирії Ахмед аль-Шараа виступав на Генеральній Асамблеї ООН, перебуваючи у процесі серйозної трансформації іміджу. Колишній лідер опору із сумнівними зв’язками, що колись пов’язували його з Аль-Каїдою, сьогодні він позиціонує себе як державний діяч, який прагне змінити країну після десятиліть диктатури.

За рік, що минув, його дипломатичний авторитет значно зміцнів:

• розблоковано частину санкцій, які заважали розвитку,
• розширено контроль його уряду на більшість території Сирії,
• він отримав визнання від широкого кола міжнародних лідерів, навіть від президента США Дональда Трампа.

Однак перед аль-Шараа постало складніше завдання — перетворити дипломатичні успіхи на реальні покращення життя сирійців серед зростаючих економічних та безпекових випробувань.

Економічні труднощі та зростання невдоволення в країні

Сирійська економіка зараз перебуває в глибокій кризі. Сподівання на швидкий приплив іноземних інвестицій після пом’якшення санкцій залишаються поки що невиправданими. Програма харчування ООН оцінює, що:

1. Місячні витрати родини із п’яти осіб на найнеобхідніше — їжу, комунальні послуги та базові послуги — зросли майже на 33% з червня 2025-го по червень 2026 року.

2. Значне зростання вартості життя посилило невдоволення населення урядом аль-Шараа.

Нещодавні підвищення цін на паливо викликали масові протести — найбільш масштабні за весь час його правління, що тривало майже два роки. Під тиском народних виступів влада була змушена частково відмінити ці зміни.

Військові виклики: ізраїльська присутність та турецька напруга

Президент аль-Шараа зіштовхується з проблемою втрати частини суверенітету над півднем країни, де військова присутність Ізраїлю дедалі посилюється. Нові дані комісії ООН повідомляють про:

• регулярні ізраїльські вторгнення, патрулювання, рейди та обшуки, які значно порушують життя мирного населення,
• випадки затримання сирійських цивільних, які можуть кваліфікуватися як військові злочини.

Водночас позиція Ізраїлю – це частина ширшої оборонної стратегії, спрямованої на створення буферних зон уздовж кордонів, зокрема в південному Лівані та Газі. Ця діяльність також ускладнюється посиленням суперництва між Ізраїлем і Туреччиною — тривалим союзником сирійського президента, який колись підтримував опозиційні рухи.

Загострення турецько-ізраїльських відносин

Від початку війни в Газі в 2023 році стосунки між Туреччиною та Ізраїлем значно загострилися.
Між країнами зростає напруга через:

1. Поглиблення військової співпраці Туреччини з Дамаском, що викликає побоювання Ізраїлю щодо можливого розміщення турецьких військ і техніки в Сирії.
2. Ударні дії Ізраїлю по сирійських військових об’єктах, які Туреччина розглядала для потенційного використання, збільшуючи ризик виникнення гарячої точки.

Спроби дипломатичного врегулювання та нові виклики

Уряд аль-Шараа відрізняється від попередніх тим, що демонструє готовність до діалогу з Ізраїлем і бере участь у посередницьких переговорах за підтримки США. Мета таких ініціатив — зменшити напруженість і домогтись виведення ізраїльських сил з південних районів.

Втім, цих переговорів поки що не увінчано конкретними домовленостями щодо безпеки чи відходу військ. Під час останньої зустрічі в Раді Безпеки ООН постійний представник Сирії Ібрагім Олабі звинуватив Ізраїль у відповідь на спроби дипломатичного врегулювання:

• повітряних ударах,
• вторгненнях,
• порушеннях суверенітету.

«Ізраїль вторгся у наші села, змусив людей покинути домівки, бомбив наші обʼєкти, в той час як ми намагалися уникнути подальших страждань регіону», — заявив Ібрагім Олабі.

---

Ці події свідчать про те, що Сирія нині балансує на межі між новими дипломатичними можливостями і серйозними внутрішніми та зовнішніми викликами, що визначать подальший курс країни.