Росія нині намагається легітимізувати викрадення експонатів із Херсонського художнього музею через внесення їх до власних реєстрів.
Після звільнення Херсона наприкінці 2022 року директорка музею Аліна Доценко повернулася до закладу і виявила порожні сховища. За її словами, безпосередньо перед відступом російські військові завантажили тисячі творів мистецтва у вантажівки та вивезли їх до анексованого Криму. До початку повномасштабного вторгнення фонд музею налічував понад 14 тисяч робіт, з яких доля близько 10 тисяч досі залишається невідомою. Цю інформацію поширило видання «Главком» із посиланням на Associated Press.
Випадок із Херсонським музеєм став одним із найбільш задокументованих свідчень російського культурного мародерства. Впродовж кількох років до початку війни Аліна Доценко сама фотографувала кожен експонат, створивши детальний цифровий каталог. Під час окупації вона переховувала жорсткі диски з цими матеріалами, а після деокупації передала їх правоохоронним органам. Сьогодні ці архіви допомагають прокурорам у співпраці з Інтерполом відслідковувати викрадені культурні цінності та встановлювати винуватців.
За даними Міністерства культури України, станом на весну 2026 року Росія:
– пошкодила або знищила понад 1700 об’єктів культурної спадщини;
– утримує на окупованих територіях понад 2,1 мільйона музейних предметів.
Окупанти також намагаються легалізувати свої протиправні дії, адже у 2023 році включили 77 захоплених українських музеїв до свого національного каталогу, що фактично блокує можливість повернення цих об’єктів у майбутньому.
Україна рішуче реагує на спроби Росії відновити своє культурне позиціонування на світовій арені. Зокрема, Київ виступає проти участі представників РФ у Венеційській бієнале, акцентуючи увагу на тому, що мистецтво не має слугувати прикриттям для воєнних злочинів.
Перші випадки притягнення винних до відповідальності вже з’являються. У березні польський суд дозволив екстрадицію до України російського археолога Олександра Бутягіна, якого обвинувачують у незаконних розкопках на території Криму. Це перший випадок, коли громадянин Росії може постати перед судом за злочини проти української культурної спадщини.
Міністерка культури Тетяна Бережна, призначена на посаду в жовтні 2025 року, наголосила, що пріоритетом відомства є повна цифровізація музейних фондів. Лише наявність точних цифрових копій та детальних описів дає змогу створювати правову основу для позовів у міжнародних судах і вимагати повернення викраденого майна.
Відомо, що Москва спрямовує сотні мільйонів доларів на масштабне будівництво транспортної та торговельної інфраструктури на окупованих українських територіях. Ці заходи мають на меті:
1. Незворотне інтегрування захоплених регіонів до складу Російської Федерації;
2. Забезпечення логістичної підтримки військових операцій;
3. Підрив позицій Києва у питаннях повернення тимчасово окупованих земель.
Розслідування Reuters підтверджують, що ці багаторічні проєкти не носять виключно економічний характер, а виконують стратегічну роль у зміцненні контролю Кремля над анексованими територіями.
