Тибетський активіст здійснив самоспалення біля ООН на знак протесту проти політики Китаю
У Нью-Йорку біля штаб-квартири Організації Об’єднаних Націй у четвер трагічно завершилася акція протесту – тибетський активіст підпалив себе на знак незгоди з політикою Китаю щодо Тибету. Перед цим він записав відеозвернення, у якому заявив, що дії Пекіна руйнують тибетський народ. Незабаром після цього чоловік помер від отриманих опіків.
Хто був цей активіст?
Друзі впізнали чоловіка як Лобсанга Пальдена, відомого як Лобга Рангцен, 52-річного мешканця району Квінз. Він родом із східного Тибету і понад десять років активно виступав за незалежність Тибету.
Поліція повідомила, що на виклик про допомогу на перетині 42-ї вулиці та Першої авеню, поблизу будівлі ООН, вони прибули приблизно о 18:30. Там виявили чоловіка з важкими опіками по всьому тілу, якого доправили до лікарні Bellevue, але врятувати його не вдалося.
Хвилини перед самоспаленням
Лобга Рангцен транслював свою акцію у прямому ефірі на Facebook, підтвердженій його другом. На відео він йшов вулицею з великим тибетським прапором. Після того, як встановив прапор на розі вулиці, підпалив себе. Йдучи по проїжджій частині вогонь охопив його тіло, і він упав на землю. Відео згодом було вилучене.
У іншому відеозверненні, опублікованому того ж дня в Facebook, Лобга звернувся до тибетських емігрантів із закликом до єдності і активнішої боротьби за незалежність Тибету.
- Він підкреслив, що його вчинок – не через особисті проблеми з житлом чи їжею.
- Це було політичне послання для захисту тибетської нації.
- Він нагадав про важливість боротьби за національне визволення.
Контекст протесту
Акція сталася за день після запровадження Китаєм нового закону про «етнічну єдність», який переважно нав’язує мандарин як основну мову навчання і передбачає заходи, що мають на меті асиміляцію національних меншин, таких як тибетці та уйгури, у домінуючу чисельно китайську культуру.
Від 2009 року китайська влада зафіксувала понад 150 випадків самоспалень тибетців на знак протесту проти репресій та жорсткої політики Пекіна. Спершу це були переважно монахи, але згодом у протесті почали брати участь також кочівники, селяни та інші групи населення.
Реакції на міжнародному рівні
У 2012 році колишній уповноважений ООН з прав людини Наві Піллей різко засудила Китай за придушення тибетських прав, вказуючи на те, що це штовхає тибетців до крайніх форм протесту. Вона закликала як тибетців, так і Пекін шукати альтернативні методи вираження незадоволення без насильства та репресій.
Погляди самих тибетців
Самоспалення залишають глибокий слід у спільноті. Дехто з тибетців сумнівається, як ці акти узгоджуються з буддійськими цінностями. Сам Далай-лама визнавав складність цієї теми, описуючи її як «дуже-дуже складну» з моральної точки зору.
Пам’ять про Лобга Рангцена
За словами Тензина Дордже, директора з досліджень і адвокації в Tibet Action Institute та друга загиблого, цей випадок став першим відомим самоспаленням тибетця у США. Він зазначив, що останні слова Лобга були спокійними і впевненими — очевидно, він довго готувався до цього кроку.
Тензин відзначив активну громадянську позицію Лобга: допомога у проведенні культурних заходів, участь у численних демонстраціях, постійна підтримка спільноти.
Він сказав: «Для Лобги не було нічого вищого за національне визволення. Це було його найважливішою метою в житті».
Життєвий шлях Лобга Рангцена
Інший друг активіста — письменник Джам’янг Норбу розповів, що Лобга народився в регіоні Хам у Тибеті, втік у вигнання в 1980-х роках, навчався в тибетському монастирі в Індії, а згодом перебрався до США, працював у будівництві і таксистом.
Джам’янг також зазначив, що брат Лобга знаходиться у в’язниці в Китаї.
Вечором після трагічної події сотні демонстрантів зібралися біля ООН, щоб вшанувати пам’ять Лобга Рангцена. Це свідчить про повагу й популярність активіста не лише як борця, а й як людини, яка часто допомагала іншим у повсякденному житті.
- Він був добродушним і щедрим.
- Завжди підтримував близьких і спільноту.
- Готував людей до боротьби за свободу без компромісів.
Джам’янг наголосив, що через цю акцію Лобга «прокреслив межу» між тими, хто бореться за автономію, і тими, хто не бачить надії без повної незалежності.
Тензин Дордже пригадував останню розмову з ним у червні, коли Лобга організовував благодійний захід і замовляв їздити літньому гостю. Це яскраво відображає його постійну готовність допомагати оточуючим.
Проникливо про Лобга сказав: «Ось хто він був — завжди турботливий і доброзичливий».
