Україна має вдвічі меншу кількість суддів порівняно із середнім показником у Європі, при цьому розглядає мільйони судових справ.
Судова система України продовжує функціонувати за значного навантаження, що лише посилилося у воєнний період. Збільшення кількості справ, обмежені кадрові ресурси та складність багатьох категорій судових спорів створюють суттєве навантаження на суди всіх інстанцій. Ефективність правосуддя безпосередньо залежить від співвідношення між чисельністю суддів і загальним обсягом справ.
Звіт CEPEJ
Відповідно до останнього звіту Європейської комісії з ефективності правосуддя (CEPEJ) за 2024 рік, Україна демонструє один із найнижчих показників забезпеченості суддями серед країн Ради Європи — 11,8 професійних суддів на 100 тисяч населення, у той час як середній європейський показник становить 22 судді на 100 тисяч населення. На фоні кадрового дефіциту українська судова система зіштовхується із великим потоком справ, значна частина яких складається з малозначущих спорів. В інших країнах Євросоюзу подібні спори вирішуються переважно позасудовими методами.
Варто відзначити, що звіт CEPEJ за 2024 рік базується на показниках 2022 року — періоду, коли правова система України стикнулася з викликами воєнного часу. Оцінювання здійснювалося згідно зі стандартною методологією Європейської комісії, але з важливими застереженнями: через бойові дії Україна не змогла надати точні дані про чисельність населення за 2022 рік і використала показники 2021 року. Головним викликом було забезпечення безперервності правосуддя в умовах пошкодження критичної інфраструктури, окупації частини територій та значного скорочення фінансування.
Війна змусила уряд радикально переглянути фінансові пріоритети. Крім того, через військову агресію суттєво знизилися надходження від судового збору, який є ключовим джерелом фінансування розвитку судової системи. Це призвело до неможливості проведення капітальних будівництв і обмеження закупівель навіть базових ресурсів, таких як марки, папір чи паливо.
Українське правосуддя на межі можливостей
Звіт CEPEJ дає змогу побачити цифри першого року війни, виявляючи критичний розрив між наявними ресурсами та обсягом завдань.
За даними CEPEJ, у країнах Ради Європи середня завантаженість одного судді значно нижча, ніж в Україні. Наприклад:
- у середньому на 100 тисяч жителів у Європі припадає 22 судді, 12 прокурорів і 180 адвокатів;
- в Україні цей показник сягає лише 11,8 суддів на 100 тисяч населення.
В Україні суди щорічно розглядають понад 3–4 мільйони справ, значна частина з яких — цивільні та господарські. Для порівняння: у країнах ЄС — Німеччині, Франції, Нідерландах, а також Скандинавських державах — навантаження на одного суддю першої інстанції у 2–4 рази нижче. Це зумовлено розвинутою системою альтернативного вирішення спорів (ADR) та ефективними адміністративними процедурами.
Особливо показовим є розрив у двох категоріях справ: аліментних та господарських (комерційних). Саме вони формують значну частку навантаження на українські суди, тоді як у країнах ЄС їхня частка мінімальна.
У таких країнах, як Німеччина (приклад — система Unterhaltsvorschuss), Франція, Швеція, Норвегія та Фінляндія, стягнення аліментів відбувається автоматично через податкові служби або органи соціального захисту. Батько, який має борг, сплачує кошти безпосередньо державі, що потім виплачує їх дитині. Судовий розгляд є необхідним лише у виняткових випадках спорів.
Більшість країн ЄС вимагають обов’язкову досудову медіацію у сімейних справах перед зверненням до суду, а аліменти визначаються за чіткими таблицями, що значно зменшує суперечки щодо їх розміру.
Також більшість бізнес-конфліктів з контрактів або корпоративних суперечок вирішується у арбітражних установах (міжнародних арбітражах ICC, LCIA, SCC, VIAC). У Німеччині, Франції та Нідерландах від 70 % до 80 % комерційних спорів вирішується в арбітражі, а не державними судами. Бізнес-культура ЄС передбачає чіткі умови контрактів і добровільне виконання зобов’язань, що суттєво знижує кількість судових суперечок між компаніями.
Попри воєнний стан
Навіть за умов недофінансування та воєнного стану в Україні спостерігається певна ефективність системи. За даними звіту:
- у судах апеляційної інстанції надійшло 137 255 кримінальних справ, з яких розглянуто 135 703;
- у цивільному сегменті (на прикладі справ про розлучення) при 93 635 нових позовах розглянуто 91 869.
У стабільних європейських юрисдикціях терміни розгляду справ (disposition time) зазвичай триваліші, оскільки суди не працюють у режимі мобілізаційного правосуддя. Україна ж демонструє здатність розглядати майже таку ж кількість справ, скільки надходить, незважаючи на фізичні та організаційні перешкоди.
Звіт CEPEJ підкреслює прямий зв’язок між скороченням кількості професійних суддів і зростанням навантаження на кожного з них. У країнах Європи чисельність суддівського корпусу зазвичай відповідає демографічним потребам. В Україні ж через війну і призупинення конкурсів на посади суддів навантаження на одного суддю у рази більше, ніж у середньому по Раді Європи.
Статистика 2024 року демонструє, з одного боку, критичне перевантаження судів, а з іншого — гнучкість і пристосованість системи до складних умов. Однак наступний звіт CEPEJ, який буде опублікований у 2026 році на основі даних 2024 року, покаже реальну картину кадрової ситуації.
Звіт CEPEJ 2026 року має відобразити, чи змогли останні конкурси на посади суддів зменшити дефіцит та наблизити Україну до середньоєвропейського рівня — 22 судді на 100 тисяч населення.
Для того, щоб бачити покращення у наступних звітах, держава повинна зосередити увагу на таких ключових аспектах:
- Розвантаження судової системи шляхом розвитку альтернативних механізмів вирішення спорів.
- Подолання кадрового голоду у суддівському корпусі.
- Забезпечення гідного рівня оплати праці персоналу судів.
Додатково:
Підписуйтеся на наш Telegram-канал t.me/sudua, Google Новини SUD.UA, а також на наші сторінки у Viber, WhatsApp, Facebook і Instagram, щоб бути в курсі найактуальніших подій.
