Як запуск ChatGPT змінив гру в світі штучного інтелекту: від наукових мрій до диктату ринку
Деміс Хассабіс, керівник Google DeepMind, колись мав амбітний план: використати штучний інтелект для лікування раку та розгадки таємниці згортання білків. Він мріяв про ШІ не як про споживчий продукт, а як потужний інструмент для наукових проривів. Та коли в листопаді 2022 року несподівано з’явився ChatGPT, все змінилося в одну мить.
Вибух популярності ChatGPT: науковці не були до цього готові
В інтерв’ю YouTube-блогерці Клео Абрам, Хассабіс розповів, що більшість провідних лабораторій, включно з DeepMind, вже тоді мали схожі технології на рівні можливостей. Але різниця полягала у рішучості. OpenAI змогли масштабувати і запустити продукт, не орієнтуючись лише на дослідження.
Ніхто не очікував такого миттєвого вірусного успіху. Навіть самі розробники були зосереджені на недоліках: галюцинації, помилки, слабкі сторони, які їх бентежили. Вони не вірили, що загальна публіка зустріне систему з таким ентузіазмом, попри її недосконалості.
Ось що ця ситуація породила:
- Стрімку гонку за комерційним впровадженням ШІ;
- Геополітичний тиск, зокрема через суперництво США і Китаю;
- Втрату обережного і планомірного підходу до розвитку штучного інтелекту.
Візія Хассабіса: лабораторії замість чат-ботів
У розмові з Guardian у серпні 2025 року Деміс був щирішим, ніж зазвичай. За його словами, він би хотів, щоб ШІ залишався довше у лабораторіях, більше нагадуючи CERN — зосереджений на спільній науковій роботі, без поспіху і з уважним аналізом кожного кроку.
Він мріяв про проекти на кшталт AlphaFold, який розшифрував понад 200 мільйонів білкових структур і приніс йому Нобелівську премію в хімії. Такі вузькоспеціалізовані системи могли б тихо і послідовно змінювати світ, не викликаючи шуму чи паніки.
Натомість ми опинилися в зовсім іншому часі — часі публічної гучної гонки за штучним інтелектом.
Найсерйозніші ризики — ще попереду
Хассабіс дедалі більше занепокоєний тим, що нас чекає у найближчі три-чотири роки. Він виділяє два головні виклики, які ще не отримують достатньої уваги:
- Зловмисники різного рівня — від окремих осіб до цілих держав — можуть використати інструменти ШІ на шкоду;
- ШІ-системи, які підвищують автономність, можуть відійти від початкових намірів своїх творців, що ставить під сумнів контроль над ними.
Він підкреслює, що побудова «запобіжників» — технічних і етичних механізмів, які б гарантували виконання системами саме тих завдань, які їм поставлено, — стане надважким завданням.
Ще в книзі Себастьяна Маллабі “The Infinity Machine” описано, як Хассабіс роками намагався створити незалежні органи контролю за розвитком ШІ у Google, проте всі ініціативи загальмувалися. Він дійшов висновку, що справжній вплив на те, як впроваджується штучний інтелект, з’являється лише в середині процесів і рішень, а не через формальні рамки чи обмеження.
Шлях, що розпочався з надій — тепер протікає крізь безпрецедентну конкурентну боротьбу
Для людини, яка прийшла в сферу ШІ, щоб розв’язувати найбільші наукові загадки, ера чат-ботів — це неочікуваний поворот. Деміс Хассабіс адаптується до нових реалій та намагається виграти у цій швидкоплинній гонці, не забуваючи про справжні цілі, які мали б стояти за розвитком штучного інтелекту.
