Українське суспільство поділилося у своїх поглядах на можливі умови завершення війни. Майже половина опитаних категорично виступає проти будь-яких територіальних поступок, тоді як інші допускають різноманітні компромісні варіанти — від «заморожування» конфлікту вздовж лінії фронту до повернення до кордонів 2022 року або повної деокупації, що відповідала б межам 1991 року.
Ця інформація базується на результатах соціологічного дослідження, яке було проведене на замовлення видання «Слово і діло» в період з 25 по 30 квітня 2026 року. Опитування відбулося онлайн серед репрезентативної вибірки з 1200 інтернет-користувачів віком від 18 років і старших по всій території України, за винятком тимчасово окупованих районів. Статистична похибка дослідження з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89%. Опитування реалізували на спеціалізованій платформі «Lemur» методом CAWI (Computer Assisted Web Interviewing).
Згідно з отриманими результатами, думки щодо припустимості втрати підконтрольних територій (фактично виведення українських військ) в обмін на негайне припинення вогню значно розділилися, проте близько 48% респондентів утримуються від погодження на такі поступки.
Серед прихильників жорсткої позиції (48%) найбільша частина — 31% — оцінює цю можливість як «скоріше неприйнятну», посилаючись на ризик стимулювання агресора до подальших наступальних дій. Ще 17% займають категоричну позицію й наполягають на продовженні боротьби принаймні до повного відновлення державних кордонів станом на лютий 2022 року.
Ті, хто готовий розглядати можливість територіальних поступок заради досягнення миру, висловилися таким чином:
– 17% погоджуються на це лише як на вимушене «заморожування» конфлікту без офіційного відмовлення від територій;
– 17% вважають такі поступки «цілком прийнятними» для якнайшвидшого припинення війни;
– 9% підтримують цей варіант лише за умови негайного вступу України до НАТО та Європейського Союзу;
– 9% респондентів поки що не визначилися з позицією.
Протягом останнього місяця загальна структура думок залишилася досить стабільною: більшість усе ще не схвалює територіальні поступки. Водночас частка прихильників втрати територій заради швидкого миру зросла до 17%, а тих, хто підтримує формулу «території в обмін на НАТО/ЄС», — до 9%. Однак ці коливання перебувають у межах статистичної похибки.
Окремо респондентам запропонували оцінити найбільш прийнятні та реалістичні сценарії припинення вогню. Результати засвідчили:
– 28% підтримують сценарій «заморожування» конфлікту, тобто припинення бойових дій по фактичній лінії фронту без офіційної відмови від територій, проте із чіткими гарантіями безпеки з боку західних партнерів;
– 23% віддають перевагу дипломатично-територіальному компромісу — поверненню до ліній розмежування станом на 23 лютого 2022 року з подальшим вирішенням проблем Криму та ОРДЛО виключно дипломатичним шляхом;
– 23% наполягають на повній деокупації територій до кордонів 1991 року як обов’язковій передумові для будь-яких переговорів;
– 17% обрали пріоритет гуманітарних питань, висловлюючись за припинення вогню на будь-яких умовах з метою зупинки людських втрат;
– 9% не визначилися зі своїм баченням наразі.
Щодо ідеї обміну територіальних поступок на гарантоване членство України в НАТО, думки також лишаються розділеними:
– 60% опитаних не підтримують таку пропозицію, із них 31% категорично проти, а 29% — радше проти;
– 25% схвалюють цей варіант (8% повністю, 17% — скоріше);
– 15% не сформували остаточної думки.
За останній місяць спостерігається помірне збільшення підтримки «безпекового прагматизму»: частка прихильників обміну територіальних поступок на членство в НАТО зросла з 22% до 25%, проте загалом опоненти такого сценарію залишаються більшістю.
Крім того, зазначено, що українське суспільство демонструє значну поляризацію стосовно свободи критики влади в умовах війни. 45% респондентів вважають, що критика має залишатися повністю дозволеною як необхідний механізм контролю за владою, тоді як інші або виступають проти цього, або підтримують лише часткові обмеження.
Також у дослідженні висвітлено гострі оцінки президентства Володимира Зеленського: 42,5% опитаних вважають його найкращим або кращим за попередників, тоді як 29,5% мають негативну думку, зокрема 19% називають його найгіршим президентом в історії України.
Для оперативного отримання найважливіших і ексклюзивних новин рекомендуємо підписатися на Telegram-канал «Слово і діло». Візуальна аналітика редакції доступна у Telegram-каналі Pics&Maps.
