Позиції Росії у війні проти України вже не здаються такими міцними, як раніше.
Зміна суспільних настроїв щодо конфлікту в Україні стала несприятливою новиною для економіки Російської Федерації. Якщо раніше багато західних політиків вважали, що час працює на користь Кремля через її великі розміри та значні ресурси, то нині ця точка зору дедалі більше зазнає перегляду. Про це інформує видання Financial Times, на яке посилається «Главком».
За оцінкою FT, після початку масштабної війни Україна здебільшого сприймалася як слабша сторона конфлікту. Незважаючи на визнання відваги українських військових і лідерства президента Володимира Зеленського, загальна думка лишалася такою, що Росія має суттєву перевагу завдяки більшим ресурсам.
Однак цього року ситуація почала кардинально змінюватися. Financial Times відзначає, що вплив Росії суттєво ослаб і на полі бою, і у сфері економіки.
Зазначається:
– Відбувається стрімкий розвиток українських військових технологій, зокрема безпілотних літальних апаратів і засобів боротьби з ними.
– Попит на українські розробки серед союзників США на Близькому Сході свідчить про зростання міжнародного статусу Києва.
– Україна посилює свою спроможність здійснювати точкові удари по об’єктах на території Росії, включно зі столицею Москвою.
– Удари по нафтопереробних підприємствах обмежують можливості РФ експортувати енергоносії.
– Атаки на енергетичну інфраструктуру Росії створюють дедалі серйозніші виклики для її економічної стабільності.
Паралельно Financial Times відзначає, що Російська Федерація наближається до межі власних економічних можливостей. Ознаки цього проявляються у наступному:
– Реальна інфляція може перевищувати офіційні показники, що вказує на дефіцит ресурсів.
– Виробничі сектори, не пов’язані з військовою промисловістю, все важче отримують фінансування.
– Держава концентрує максимум робочої сили і капіталу на веденні війни, при цьому не вдалося запровадити повномасштабну примусову мобілізацію.
– Економічні можливості вичерпуються, дефіцит бюджету зростає.
– Російський уряд уже перевищив заплановані дефіцитні витрати на рік.
– У першому кварталі поточного року економічне зростання сповільнилося.
– Витрати на компенсації загиблим і пораненим військовим набирають макроекономічного масштабу.
У доповіді Кільського інституту «Endgame» також наголошується на обмеженості ресурсів Москви. Незважаючи на зростання цін на нафту та газ, що сталося на тлі протистояння з Іраном, Росія не отримала очікуваних вигод, зокрема через українські удари по енергетичних об’єктах.
До цього додаються:
– Жорсткий європейський контроль за російським «тіньовим флотом» танкерів.
– Торговельні санкції, які ускладнюють Росії використання експортних доходів для імпорту продукції військового призначення.
Financial Times відзначає, що, незважаючи на те, що обсяг дефіцитних витрат Москви може виглядати контрольованим у абсолютних числах, значна частина фінансування війни прихована через приватне кредитування та позики регіональних урядів, що підвищує ризики фінансової нестабільності.
Одночасно підтримка Росії з боку Китаю виявляється не лише у заміні західних технологій китайськими зразками, а й у спрямуванні до РФ західних товарів. Як наголошує видання, цьому можуть ефективно протидіяти вторинні санкції та цільові дії європейської політики.
На тлі цих подій українська економіка, попри постійні російські атаки, змогла частково відшкодувати падіння виробництва після 2022 року. Прогнозується, що цього року вона продовжить зростати, податкові надходження поступово збільшуються, а бізнес-очікування помітно покращуються.
Водночас Київ і далі суттєво залежить від фінансової підтримки союзників для покриття військових витрат. За оцінками Financial Times, останній рік засвідчив, що Європа здатна компенсувати прогалину, яку залишають Сполучені Штати Америки. Зокрема:
– У грудні ЄС погодив кредит у розмірі 90 мільярдів євро на підтримку України.
– Почали надходити європейські фінансові ресурси, які спрямовуються на розвиток військової промисловості України.
Видання підкреслює, що згадана зміна настроїв співпадає з реальним переломом у війні на користь України, створюючи тим самим унікальне вікно можливостей для союзників Києва. Це шанс ще більше змінити баланс сил через:
1. Посилення санкційного тиску на Росію.
2. Покращення контролю за дотриманням санкційних режимів.
3. Активну протидію ухиленню від обмежень.
4. Усунення заморожених російських активів і передачу їх Україні як початкового внеску у майбутні репарації.
Кільський інститут у своїй доповіді також рекомендує запровадити мита на ту частину торгівлі з Росією, яка ще не підпадає під санкції, з тим, щоб отримані кошти спрямовувати на підтримку України.
Як підсумовує Financial Times, подібний сценарій не можна вважати новаторським, але його реалізація може мати непередбачуваний результат: уперше не лише Україна, а й уся Європа може уявляти і планувати перемогу.
Раніше, після зустрічі з Володимиром Зеленським під час саміту G7, колишній президент США Дональд Трамп заявив про необхідність посилення тиску на Росію та відзначив досягнення України у протидії агресору.
Нагадуємо, що президент України Володимир Зеленський затвердив 40-денну операцію впливу, реалізовану Службою безпеки України, спрямовану на примус Росії до завершення війни.
Також 25 червня глава держави заслухав доповідь міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка та подякував йому за ефективні дії в ліквідації наслідків російського удару по Києво-Печерській Лаврі.
